Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тред-трої arrow ТРИГОНОМЕТРІЯ
   

ТРИГОНОМЕТРІЯ

(від грец. — трикутник і— вимірюю) — розділ математики, в якому вивчають тригонометричні функції та їх застосування. Розрізняють прямолінійну (плоску) Т. і сферичну тригонометрію. Прямолінійну Т. застосовують переважно для розв'язування геом. задач. Для цього виводять спец. формули, осн. з яких є формули косинусів, синусів і тангенсів (див. Косинусів теорема, Синусів теорема. Тангенсів теорема). Для обчислювання площі трикутника, крім геом. формул, застосовують ще й формули

тригонометрія - leksika.com.ua

де а, b і с — сторони трикутника, А, В, С — протилежні їм кути, р = (а + b + с)/2. Для обчислювання кутів трикутника можна застосовувати формули виду

тригонометрія - leksika.com.ua

Виникнення Т. пов'язаве з потребами астрономії, земле вимірювання та буд. справи. Перші методи знаходження параметрів трикутника розвинули давньогрец. вчені за кілька століть до н. е. У розвиток Т. значний внесок зробили араб. вчені аль-Баттані (2-а пол. 9 — поч. 10 ст.), Абу-ль-Вефа і Насіреддін Тусі (ІЗ ст.), інд. вчений Бхаскара (12 ст.), Регіомонтан, М. Коперник, Т. Браге, Ф. Вієт, Й. Кеплер. Сучас. вигляду Т. набула у працях Л. Ейлера.

Літ.: Новосьолон С. Й. Тригонометрія. К., 1961; Цышкин А. Г. Справочник по математике. М., 1979.

О. Т. Хавро.

 

Схожі за змістом слова та фрази