Мухтар Омарханович [16 (28).ІХ 1897, урочище Чингістау, тепер Абайського р-ну Семипалатинської обл.- 27.VI 1961, Москва] - казахський радянський письменник. Академік АН Казах. PCP (1946). Закінчив 1928 Ленінгр. ун-т. Перша п'єса "Ен-лік-Кебек" (1917). Оповідання і повісті 30-х pp.: "Пліч-о-пліч", "Крутизна", "Мисливець з беркутом" та ін.- про колгоспне будівництво. Написав понад 20 п'єс: "Каракоз" (1926), "Айман-шолпан" (1934), "На кордоні" (1937), "В час випробувань" (1942) та ін. Роман-епопея "Шлях Абая"(1942- 56; Держ. премія СРСР, 1949; Ленінська премія, 1959) присвячений Абаю Кунанбаєву. Незакінч. епопея на сучасну тему "Плем'я молоде" (вид. 1962). Перекладач творів У. Шекспіра, М. Гоголя. Праці в галузі літературознавства; публіцист ["Так народився Туркестан" (1956), "Нариси про Індію" (1958)]. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора і орденом "Знак Пошани".
Тв.: Укр. перекл.- Шлях Абая. К., 1972; Рос. перекл.- Собрание сочинений, т. 1-5. M., 1973 - 75.
Літ.: Библиографический указатель по творчеству М. О. Ауэзова. т. 1. Алма-Ата, 1972.
