— метод лінгвістичного дослідження, що встановлює класи синтаксичних одиниць на основі властивих їм трансформацій (див. Трансформаційна граматика). Застосовується при дослідженні семантики синтаксичних одиниць і їх компонентів, при створенні трансляторів.
Літ.: Трансформационный метод в структурной лингвистике. М., 1964; Статистичні та структурні лінгвістичні моделі. К., 1966.
В. С. Перебийніс.
|
