полівки (Міrсоtіnае) — підродина гризунів род. хом'якових; деякі автори виділяють П. в родину. Довж. тіла 10—12 см, лише у водяної полівки — до 21 см, ондатри — до 35 см, хвіст коротший від тіла; зовні П. нагадують мишей. Волосяний покрив сіруватий, буруватий, у деяких (напр., лемінгів) на спині з темною смугою. Жувальна поверхня корінних зубів має вигляд з'єднаних трикутників. Бл. 100 сучас. видів П. (бл. 20 родів), поширених у Пн. півкулі; в СРСР — 43 види (12 родів), у т. ч. в УРСР — 12 видів (7 родів), з них найбільш поширені полівка звичайна, або сіра (Місrо аrvаlіs), полівка темна (М. аrgеstis), лісова полівка європейська (Сlеthrіоnоmуs glareolus). П. населяють відкриті ландшафти різних зон. Рослиноїдні. Селяться сім'ями або колоніями. Самка щорічно має 5—6 виплодів до 8 малят у кожному. Статева зрілість у 1,5 міс. Деякі — шкідники с.-г. культур та носії збудників небезпечних хвороб людини і тварин (туляремії, лептоспірозу). Більшість П. є поживою для хижих птахів і ссавців. Шкурки ондатри використовують як хутро. Викопні рештки П. відомі з міоцену Азії та Європи.
Л. І. Рековець.
