Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ров-розп arrow РОЗПОДІЛУ ПО ПРАЦІ ЗАКОН
   

РОЗПОДІЛУ ПО ПРАЦІ ЗАКОН

— об'єктивний екон. закон соціалізму, суть якого полягає в тому, що розподіл благ для індивідуального споживання здійснюється відповідно до кількості й якості праці, затрачерої в суспільному виробництві працюючими. Це гол. форма розподілу за соціалізму. Об'єктивні передумови розподілу по праці за соціалізму полягають у тому, що досягнутий рівень розвитку продуктивних сил і сусп. виробн. ще не забезпечує достатнього виробн. життєвих благ для створення матеріальної основи переходу до розподілу за потребами. Це зумовлює необхідність контролю за мірою праці та мірою споживання. Неподільне панування суспільної соціалістичної власності забезпечує рівність усіх членів суспільства щодо засобів виробництва, рівне право на працю і рівне право одержувати свою частку сусп. продукту, відповідно до кількості і якості затраченої праці. За соціалізму праця ще не перетворилася на першу життєву потребу, усвідомлену необхідність кожної працездатної людини. В зв'язку з цим на перший план виступає матеріальне стимулювання праці (див. також Моральне стимулювання праці) для залучення всіх трудящих у сферу трудової діяльності, підвищення результативності та якості праці. Розподіл по праці вимагає рівної оплати за рівну працю незалежно від статі, віку, раси, національності, залучення всіх трудящих до суспільно корисної праці. На цій основі розвиваються стимули до зростання продуктивності праці, організації соціалістичного змагання за підвищення ефективності сусп. виробн., краще використання всіх ресурсів, зростання виробн. продукції, підвищення її якості. Ще на зорі Рад. влади В. І. Ленін виступав проти дрібнобуржуазного уявлення про соціалізм як про однаковість смаків, звичок, потреб і зрівняльний розподіл матеріальних і духовних благ, який випливав звідси (див. Зрівняльний комунізм). Р. по п. з. виражає об'єктивну необхідність існування міри праці та міри споживання. Міра споживання, в першу чергу, визначається мірою оплати праці. Цей взаємозв'язок містить внутр. суперечність — однакова міра праці застосовується до працівників різних здібностей, різного стану здоров'я, сімейного становища, чим зберігається різниця в рівні матеріального забезпечення. Але ця суперечність долається з переходом від соціалістичного суспільства до комуністичного внаслідок зростання частки продукту, яка розподіляється у вигляді суспільних фондів споживання пропорційно потребам. Реалізація Р. по п. з. в госп. практиці відбувається за допомогою тарифікації (див. Тарифно-кваліфікаційний довідник) праці робітників, розробки норм праці, форм і системи оплати, визначення тарифних ставок, посадових окладів, доплат і надбавок до них, премій, винагород тощо. В результаті цього складаються реальні екон. відносини працівника з підприємством, реалізується вся система інтересів економічних, властива соціалістичним виробничим відносинам.

З розвитком соціалізму вдосконалюються форми й системи оплати праці, що сприяє повнішій реалізації закону розподілу по праці.

М. Д. Миронов

 

Схожі за змістом слова та фрази