Павло Іванович [справж. прізв.— Лебедєв; псевд.— Валеріан Полянський; 21.XII 1881 (2.І 1882), м. Меленки, тепер Владимир. обл.— 4.IV 1948, Москва] — рос. рад. критик, літературознавець, акад. АН СРСР (з 1946). Член Комуністичної партії з 1902. Учасник революц. руху в Нижньому Новгороді, Миколаєві. В 1918—20 — один з керівників "Пролеткульту". Автор теор. праць ("Ленін і література", 1924, та ін.), праць з історії рос. критики ("М. О. Добролюбов", 1933; "В. Г. Бєлінський", 1945), статей про рад. л-ру ("На літературному фронті", 1924, та ін.). Нагороджений орденом Леніна.
|
