Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Д-деп arrow ДЕМЕНЦІЯ
   

ДЕМЕНЦІЯ

(лат. dementia — недоумство, від de... — префікс, що означає скасування, припинення, і mens, mentis — розум, мислення) — набуте слабоумство, стійке зниження рівня псих, діяльності, насамперед інтелекту, її спрощення і занепад внаслідок органіч. ураження головного мозку. В структурі Д. основним є зниження інтелект, діяльності, пам'яті, уваги, розуміння відношень і зв'язків між предметами та явищами, крит. оцінки навкол. середовища і власної самооцінки. Практично втрачається здатність набувати нові знання, навчатися новим формам діяльності. Користування минулим досвідом зводиться до звичних суджень і навичок. Зміни охоплюють усю псих, діяльність — емоц.-вольову сферу, структуру особистості, нівелюючи її індивід, риси. Вияви Д. звичайно прогредієнтно прогресуючі. Оберненому розвитку (регресу, відновленню) піддаються лише функц. компоненти структури псих, дефекту на поч. стадії захворювання. Іноді прогресування Д. малопомітне, і вона тривалий час виявляється одним і тим самим зниженим рівнем інтелект, функціонування. Форми Д. визначають за причинним фактором, тобто захворюванням, що її викликає (напр., травматична Д., епілептична, алкогольна, післяінсультна, шизофренічна тощо), або за осн. клінічними виявами (напр., проста Д., психопатопо-дібна, псевдопаралітична, амнестична, галю-цинаторно-параноїдна та ін.). Крім того, залежно від характеру і глибини ураження головного мозку розрізняють лакунарну, або дисмнестичну (коли на тлі збіднення інтелекту реєструється нерівномірність зниження рівня особистості при збереженні її ядра, основних морально-етичних властивостей), і глобарну Д. (інакше — тотальну, паралітичну, дифузну), для якої характерні ураження і розпад ядра особистості, а також усіх форм пізнавальної діяльності, грубі розлади крит. ставлення хворого до себе і свого оточення. Д. є однією з клініч. форм мед. критерію неосудності і недієздатності. її діагностика та експертна оцінка є компетенцією суд. психіатрів. При вчиненні протиправних дій особа з Д. (як лакунарною, так і глобарною) визнається судом неосудною, а при виконанні тих чи тих громадян, дій, актів і угод — недієздатною.

Літ.: Клинич. психиатрия. К., 1989; Шостакович Б. В., Ревенок А. Д. Психиатрич. экспертиза в гражд. процессе. К., 1992.

В. Р. Ілейко.

 

Схожі за змістом слова та фрази