Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бат-без arrow БАШКИРСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

БАШКИРСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Башкирія - у складі РРФСР. Лежить на Сх. Європейської частини СРСР, у межах Передуралля, Пд. Уралу і частково Зауралля. Утворена 23.III 1919. Площа 143,6 тис. км2. Населення 3833 тис. чол. (1976). Поділяється на 54 райони, має 17 міст і 39 с-щ міськ. типу. Столиця - м. Уфа.

Природа. Зх. частина Б.- погорбована, розчленована рівнина. На Пд. Зх.- Бугульминсько-Белебеєвська височина, в Передураллі - Уфімське плато, на Сх.- хребти Пд Уралу (максимальна вис. 1640л, г. Ямантау). Родовища нафти, природного газу, вугілля, кам. солі, залізної і мідної руд, золота, буд. матеріалів тощо. Клімат континентальний. Пересічна т-ра січня -14, -17°, липня +16, +20°. Річна кількість опадів 300- 500 мм, у горах - 500-600 мм та більше. Гол. ріка - Біла (бас. Волги) з притоками Сімом, Уфою, Дьомою. Більша частина рівнинної Б. розташована в лісостеповій і степовій зонах, у Передураллі переважають мішані ліси, в горах - дубові та смереково-ялинові ліси. Для охорони природи Передуралля в межах Б. створено Башкирський заповідник. Населення. Корінне населення Б.- башкири (892,2 тис. чол., 1970, перепис). Живуть також росіяни, татари, чуваші, марійці, українці та ін. Пересічна густота населення - 26,5 чол. на 1 км2. 54% населення живе в містах (1976). Найбільші міста: Уфа, Стерлітамак, Салават.

Історія. Тер. Б. населена з раннього палеоліту. В араб. джерелах 9-10 ст. башкири згадуються під назвою "башгірд" ("башгурд"). У 9-13 ст. башкири жили в Передураллі, на Пд. Уралі та між Волгою і Яїком (тепер р. Урал). Займалися кочовим скотарством, мисливством і рибальством. У 10- 13 ст. серед кочових племен почався розклад родових відносин. У 1236 землі башкирів завоювали монголо-татари. В 2-й пол. 15 ст. після розпаду Золотої орди тер. Б. було поділено між Ногайською ордою, Казанським ханством і Сибірським ханством. Після ліквідації Казанського ханства (1552) більша частина Б. добровільно ввійшла (1557) до складу Рос. д-ви, а в кінці 16 - на поч. 17 ст. до неї приєдналися пн.-сх. землі. Це сприяло розвиткові економіки і культури Б. В 16 ст. в основному склалася башк. народність. У кін. 16-17 ст. посилився приплив до Б. рос. селян і вихідців з народів Поволжя. Зростаюче гноблення селян місц. феодалами, захоплення земель рос. поміщиками, збільшення податків привели до посилення антифеод. боротьби. Нар. маси Б. під керівництвом Салавата Юлаєва брали активну участь у селянській війні під проводом О. І. Пугачова 1773-75. В адм. відношенні тер. сучас. Б. входила до Оренбурзької та Уфимської губерній. З розвитком капіталістичних відносин у Б. зароджувалися пром. пролетаріат, буржуазія (рос, тат. і башкирська). В 1895-97 в Б. виникли перші с.-д. групи. Велике значення для розвитку с.-д. руху в краї мало перебування в Уфі В. І. Леніна (лютий і червень 1900). В січні 1903 створено Уфімський к-т РСДРП. Трудящі Б. брали активну участь у революції 1905-07. У грудні 1905 в Уфі відбувся збройний виступ робітників. Після повалення самодержавства в Б. виникли Ради робітн. і солдатських депутатів. 26.Х (8.ХІ) 1917 в Уфі було встановлено Рад. владу. В кін. жовтня 1917 вона утвердилася на більшій частині тер. Б., крім сх. районів, що опинилися в руках бурж. націоналістів. У період громадян, війни трудящі Б. боролися проти білогвард. банд, білочехів (див. Чехословацького корпусу заколот 1918). На поч. липня 1918 білочехи і білогвардійці захопили Челябінськ, Уфу, Оренбург. У вересні 1918 в Уфі було створено білогвард.-есерівський "уряд" (т. з. "уфімська директорія"). Червона Армія при підтримці трудящих мас Б. на поч. 1919 визволила значну частину тер. Б. 20.ІІІ 1919 у складі РРФСР утворено Башк. Авт. Рад. Республіку. Восени 1919 всю Б. було очищено від білогвард. військ. 14.УІ 1922 до складу Башк. АРСР включено майже всю Уфімську

губ. Столицею республіки стала Уфа. За роки соціалістичного будівництва Б. перетворилася на індустріально-агр. республіку, стала одним з нових важливих районів видобування нафти; проведено колективізацію с. г., здійснено культ. революцію. Внаслідок побудови соціалізму башкири консолідувалися в соціалістичну націю. В період Великої Вітчизн. війни 1941-45 в Б. було перебазовано бл. 90 підприємств і установ із зх. районів СРСР. З України евакуйовано АН УРСР, Київ. театр опери та балету тощо. Башк. народ разом з ін. народами СРСР героїчно боровся проти нім.-фашист. загарбників. Тисячі воїнів з Б. нагороджено орденами й медалями, понад 250 воїнів удостоєно звання Героя Рад. Союзу. В боях за визволення укр. земель брали участь 16-а Башк. гвард. кав. дивізія та ряд ін. з'єднань, сформованих у Б. В післявоєнні роки економіка й культура Б. швидко розвиваються. Зміцнюється дружба між башк. та ін. братніми народами Рад. Союзу, зокрема українським. Трудящі Б. допомагали Ворошилов-градській обл. УРСР у відбудові нар. г-ва. В серед. 50-х рр. між трудівниками сільського г-ва Б. і Кіровогр. обл. почалося соціалістичне змагання за підвищення врожайності ланів і продуктивності тваринництва. В 60-х рр. змагалися колективи трестів "Сєверодонецьк-промхімбуд" і "Салаватбуд", Стер-літамацького содово-цементного комбінату і Донецького содового заводу. Б. нагороджено орденами Леніна (1935, 1957), Жовтневої Революції (1969), Дружби народів (1972).

X. С. Сайрапов.

Народне господарство. Пром-сть республіки спеціалізується на видобуванні нафти і виробн. продукції нафтопереробної, хім., нафтохім., маш.-буд., металообр., деревообр. галузей, чорної та кольорової металургії. Випуск валової пром. продукції 1975 зріс проти 1965 в 2,3 раза. Енергетика Б. базується переважно на теплових електростанціях; на р. Уфі - Павловська ГЕС. Б. - один з важливих районів нафтовидобування (Туймазинське, Ішимбайське та ін. родовища). Видобувають також буре вугілля, залізні й мідні руди, золото. Нафтопереробні, хім. та нафтохім. підприємства виробляють спирти, соду, поліетилен, синтетичний каучук, волокна тощо. Машинобудування представлене виробн. гірничо-нафтового, хім. і електротех устаткування, двигунів, верстатів тощо. Розвиваються чорна й кольорова металургія, лісова й деревообр. (виробн. фанери, меблів, стандартних будинків, сірників), харч. (борошномельно-круп'яна, цукр., маслосироробна, молочна, м'ясна) та легка (взут., швейна, трикотажна) пром-сть. Гол. пром. центри: Уфа, Стерлітамак, Бєлорєцьк, Салават, Ішимбай, Нефтекамськ, Октябрський, Туймази. С. г. спеціалізується на вирощуванні зернових культур і м'ясо-мол. тваринництві. У 1975 в Б. було 144 радгоспи та 632 колгоспи, площа с.-г. угідь становила 7248 тис. га. За 1965-75 плоша зрошуваних земель розширилася з 3,4 тис. га до 80,1 тис. га, осушених - з 6,2 тис. га до 26,7 тис. га. Посівна площа - 4,6 млн. га, бл. 67% її під зерновими культурами - ярою пшеницею, житом та ін. Середньорічне виробн. зерна за 1971-75 становило бл. 3847 тис. т. Гол. тех. культури: цукр. буряки (середньорічне виробн. за 1971- 75 - 899 тис. т) і соняшник. Вирощують також картоплю, олійні культури, овочі В Передураллі розвивається садівництво. В Б. розводять велику рогату худобу, тонкорунних і напівтонкорунних овець. Поголів'я (тис, 1976): великої рогатої худоби - 2152, свиней - 800, овець і кіз - 2558. Загальносоюзне значення мають бджільництво і продуктивне конярство. Осн. вид транспорту - залізничний. Гол. залізничну магістраль Куйбишев - Уфа - Челябінськ електрифіковано. Територією Б. проходять автошляхи (Москва - Куйбишев - Уфа - Челябінськ, Уфа - Оренбург), нафто- та газопроводи (Туймази - Уфа, Ішимбай - Уфа, Ішимбай - Орськ та ін.). Основні курорти: Аксаково, Алкіно, Красноусольський, Шафраново, Юматово, Яктикуль, Янгантау.

М. Н. Ісянбаєв, М. Ф. Хісматов.

Культура. За роки Рад. влади в Б. ліквідовано неписьменність; здійснено перехід до заг. обов'язкової серед. освіти. У 1975/76 навч. р. в заг.-освітніх школах усіх видів налічувалося 873 тис. учнів, у серед. спец. навч. закладах - 69,9 тис. учнів, у 9 вузах - Башкирському університеті імені 40-річчя Жовтня, авіац., нафти та ін. інститутах - 49,3 тис. студентів. Башкирський філіал АН СРСР, н.-д. ін-ти переробки нафти, с. г. та ін. наук. установи. 1907 масових б-к, 2932 клубні заклади, 3176 кіноустановок, 7 театрів, 7 музеїв (краєзнавчий, Будинок-музей В. І. Леніна, Будинок-музей М. Гафурі та ін.). Виходять три респ. газети: "Совєт Башкортостани" ("Радянська Башкирія"), "Советская Башкирця", "Кизил тан" ("Червона зоря"), 8 журналів (1976). Респ. радіо і телебачення ведуть передачі башк. і рос. мовами. Телецентр - в Уфі. Джерелами літератури башк. народу є нац. фольклор і тюркські писемні пам'ятки Приуралля й Поволжя (героїчний епос, історич. і побутові пісні, казки, легенди). В серед. 18 ст. складав волелюбні вірші й пісні Салават Юлаєв. Для 1-ї пол. 19 ст. характерна поезія ре-ліг. змісту (Т. Ялсигул, Г. Саліхов, Ш. Закі та ін.), у 2-й пол. 19 ст. у творах письменників переважали просвітительські ідеї (М. Акмулла, М. Бікчурін, М. Уметбаєв). До Великої Жовтн. соціалістич. революції башкири не мали своєї писемності і літ. мови. Автори 18-19 ст. писали твори мовою "тюрки", а з поч. 20 ст.- татарською. Книги башк. мовою почали видаватися 1923.

Засновник революц. лірики - М. Гафурі. Вагомий внесок у розвиток башк. літератури зробили письменники С. Кудаш, А. Тагіров, І. Насирі, Г. Хайрі, Д. Юлтий, А. Бікчентаєв, Р.Нігматг, Х.Ібрагімов, С. Міфтахов, Г. Рама-занов та ін. Багато башк. письменників зверталися до укр. тематики: романи А. Тагірова "Солдати" та Д. Юлтия "Кров", поезії С. Куда-ша, Г. Саляма, А. Валєєва. Творча співдружність башк. і укр письменників зміцніла і поглибилася в роки Великої Вітчизн.війни. З'явилося багато творів, які закликали до визволення України від фашист. загарбників ("Убий, сину мій, фашиста" Р. Нігматі, "Україна" і "За Україну" М. Каріма, "Помста" і "Думи про Україну" С. Кудаша, "На березі Дніпра" X. Каргма, "Пісня про Україну" Г. Рамазанова, "Максиму Рильському" Б. Бікбая та ін.). Україні присвятив свої твори М. Сюндюкле ("Макар Мазай", цикл "Думи про Донбас"). Башк. мовою перекладено твори Т. Шевченка, М. Рильського, П. Тичини, О. Корнійчука; укр. мовою - М. Гафурі, С. Кудаша, М. Каріма, та ін.

Протягом століть житлом башкирів-скотарів були розбірні вкриті повстю юрти та курені. Зимові житла - дерев'яні або саманні будинки. В житл. й культовому будівництві помітний вплив архітектури Волзько-Камської Болгарії, після 16 ст.- рос. архітектури. В 16-18 ст. будуються міста Стерлітамак, Белебей, Бірськ, Уфа. За рад. часу реконструюються старі міста, створюються нові (Салават, Октябрський, Нефтекамськ). Серед споруд: Палац культури ім Г. К. Орджонікідзе (арх. М. І. Шабаров), Будинок промисловості (арх. В. М. Любарський), Башк. акад. театр драми (арх. С. І. Якшин) в Уфі, Палац культури в Салаваті, Будинок техніки, Палац спорту в Октябрському тощо. Здавна в Б. розвинуто декоративно-ужиткове мистецтво (ткацтво, вишивання, карбування, тиснення на шкірі). Образотворче мистецтво Б. сформувалося на поч. 20 ст. (живописець і графік К. Давлет-кільдєєв). У 1926 організовано Художнє уч-ще (тепер Уфімське уч-ще мистецтв). В 30-40-х рр. на істор.-революц. теми писав твори художник І. Урядов; серед сучас. митців - живописці В. Андреєв, Б. Домашников, О. О. Кузнецов, Р. Нурмухаметов, скульптор Б. Фузєєв. Башк. муз. культура дожовтневого періоду представлена лише нар. творчістю. Муз. інструменти: курай (тростинна флейта) і кубиз (металевий або дерев'яний варган). Після встановлення Рад. влади розвивається профес. муз. культура. Здобули популярність опери 3. Ісмагіло-ва ("Салават Юлаєв", 1955; "Шаура", 1963; "Гюльзіфа", 1967; "Хвилі Агіделі", 1972); балети "Гірська бувальщина" О. Ключарьова (1951), "Гюльназіра" (1963), "Люблю тебе, життя" (1967), "Країна Айгуль" (1971) М. Сабітова та ін. Розвивається симфонічна, камер-но-інструм. і вокальна музика. Серед відомих композиторів -X. Ахметов, X. Заїмов, Р. Муртазін; виконавців - нар. арт. СРСР 3. Насретдінова, нар. арт. РРФСР Б. Валєєва, Г. Хабібуллін, М. Хіс-матуллін. У Б. працюють театр опери та балету, філармонія, ансамбль нар. танцю, ін-т мистецтв. Професійний башкирський театр створено після Великої Жовтн. соціалістич. революції. В 1919 на базі гуртків червоноармійської самодіяльності в Стерлітамаку відкрито перший нац. театр (з 1922 - в Уфі; тепер Башк. акад. театр драми). Тут здійснено постановки творів башк. драматургів ("Хак-мар" С. Міфтахова, "Салават" Б. Бікбая, "Черевички" X. Ібрагімова, "Завод" А. Тагірова, "Карагул" Д. Юлтия, "Самітня береза" М. Каріма, "Неркес" І. Юмагулова), рос. та зх.-європ. класиків ("Ревізор" М. Гоголя, "Без вини винуваті" О. Островського, "Розбійники" Ф. Шіллера, "Овеча криниця" Лопе де Веги), рад. авторів. ("Любов Ярова" К. Треньова, "Бронепоїзд 14-69" Вс. Іванова). Працюють рос. театри в Стерлітамаку, Уфі, драм. театри в Сібаї, Салаваті, театр ляльок в Уфі. При ін-ті мистецтв - театр. ф-т. Серед театр. діячів - нар. артисти СРСР 3. Бікбулатова, А. Муба-ряков та ін.

С. Г. Сафуанов (література).

Літ.: В. И. Ленин и Башкирия. Документы, материалы, воспоминания. Уфа, 1974; Очерки по истории Башкирской АССР, т. 1-2. Уфа, 1956-66: Очерки истории Башкирской организации КПСС. Уфа, 1973; Хисматов М. Ф. Башкирия. Уфа, 1968; История башкирской советской литературы. М.. 1977; Изобразительное искусство Башкирской АССР. М., 1974.

Башкирська автономна радянська соціалістична республікаБашкирська автономна радянська соціалістична республікаБашкирська автономна радянська соціалістична республікаБашкирська автономна радянська соціалістична республікаБашкирська автономна радянська соціалістична республікаБашкирська автономна радянська соціалістична республікаБашкирська автономна радянська соціалістична республіка

 

Схожі за змістом слова та фрази