(англ. time-charter, від time — час і charter — грамота, привілей) — один із видів морського перевезення договору, за яким судно фрахтують (див. Фрахт) не на рейс, а на певний час. За договором Т.-ч. судновласник надає за орендну плату судно орендареві для перевезення вантажу, пасажирів, для рибальства або ін. мор. промислу, для наук., навч., культур. та ін. цілей. В СРСР відносини Т.-ч. договору регулює Кодекс торговельного мореплавства СРСР.
|
