Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow швар-шиг arrow ШВИДКІСТЬ СВІТЛА
   

ШВИДКІСТЬ СВІТЛА

— величина, що характеризує поширення електромагнітних хвиль у просторі. Під Ш. с. у середовищі звичайно розуміють лише швидкість поширення електромагн. хвиль оптичного діапазону (див. Світло). Вона залежить від частоти випромінювання (див. Дисперсія світла). При цьому розрізняють фазову швидкість світла V = с/n, де с — Ш. с. у вакуумі, n — показник заломлення середовища, і його

групову швидкість n = v— λ(бv/бn) де λ — довжина хвилі світла. Ш. с. у вакуумі — гранична швидкість поширення довільних фіз. взаємодій і передачі енергії (див. Відносності теорія). Це фундаментальна фізична стала. Значення Ш. с. у вакуумі як фіз. константи пов'язане з її інваріантністю при зміні системи відліку. Групова й фазова Ш. с. у вакуумі однакові. Вперше Ш. с. була виміряна 1675 дат. астрономом 0. Ремером (1644—1710) за затемненням супутників Юпітера, а в лабораторних умовах — 1878— 82 і 1924—26 а. Майкельсоном, який також довів незалежність Ш. с. в довільній інерціальній системі відліку від швидкості її руху. За сучас. даними c= (299792,5 ± 0,4) х 103 м/с, тобто приблизно 300 тис. км/с. Ш. с. визначають, зокрема, методами лазерної спектроскопії. Знання точної величини Ш. с. має велике наук. і практичне значення.

Літ.: Вафиади В. Г., Попов Ю. В. Скорость света и ее значение в науке и технике. Минск, 1970.

 

Схожі за змістом слова та фрази