Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow еск-еш arrow ЕФІОПІЯ
   

ЕФІОПІЯ

Соціалістична Ефіопія - держава на Пн. Сх. Африки. На Пн. омивається Червоним м. В адм. відношенні поділяється на 14 провінцій.

Державний лад. Е.- республіка. З 1974 вся повнота влади належить Тимчасовій військовій адміністративній раді (ТВАР). Голова ТВАР є главою д-ви, уряду та головноко-манд. збройними силами країни.

Природа. Берегова лінія Е. мало розчленована. На більшій частині тер. країни підноситься Ефіопське нагір'я (пересічна вис. 2000 м, найбільша- 4623 м, г. Рас-Дашен). На Пд. Сх. до нього прилягає Сомалійське плато, на Пн. Сх.- улоговина Афар. Уздовж узбережжя Червоного м.- низовина. Поклади нафти, платини, золота, кам. та калійної солей, сірки, слюди тощо. Клімат переважно екваторіально-мусонний. Для Ефіопського нагір'я характерна висотна кліматична поясність; пересічна річна т-ра змінюється з висотою від +20° до +14°, опадів 1000-2000 мм на рік. В улоговині Афар пересічні річні т-ри +25, +35°, опадів менше як 250 мм на рік. Осн. річки: Голубий Ніл і Вебі-Шебелі (на тер. Е.- Уабі-Щебелле). Ряд озер, найбільше з них - Тана. Поширені червоно-бурі й гірські червоні грунти. Переважає савана, на схилах гір і в долинах річок - ліси. На посушливому Сх.-напівпустельна й пустельна рослинність. Населення. Серед багатьох народів, що населяють Е., найчисленнішими є амхара (45 %). Живуть також гала, тиграї, тигре, сидамо та ін. Офіц. мова - амхарська. Пересічна густота нас.- 24 чол. на 1 км2 (1977). 10% нас. живе в містах. Найбільші міста: Аддіс-Абеба, Асмера, Асеб.

Історія.Перші поселення на тер. сучас. Е. виникли в епоху палеоліту. На поч. н. е. тут існувало Аксум-ське царство. В 5-6 ст. панівною релігією в ньому стало християнство (див. Монофіситство). Вторгнення у Пн. і Сх. Африку в 7 ст. арабів і створення арабської д-ви (див. Халіфат) привело до занепаду Аксуму. В 13-14 ст. на його основі склалася феод. д-ва Е., яка у 18-19 ст. внаслідок міжусобних феод, воєн розпалася на ряд феод. князівств. У 50-х рр. 19 ст. за негуса (царя) Федора II було об'єднано більшу частину країни, завдяки чому вона змогла протистояти експансії зх.-європ. д-в під час імперіалістичного поділу Африки (анг-ло-ефіоп. війна 1867-68 та італо-ефіоп. війна 1895-96). Імператор Менелік II (1889-1913) завершив централізацію д-ви і приєднав до Е. ряд сусідніх областей. У 1930 імператором Е. став Хайле Селассіє І. Він провів ряд реформ (1931 прийнято першу конституцію), які, проте, не зачіпали основ феод. ладу. Внаслідок італо-ефіоп. війни 1935-36 Е. загарбала Італія, яка включила її до складу колонії Італ. Сх. Африки. В Е. розгорнулася партизанська боротьба. В 1941 партизани разом з ефіоп, армією та англ. військами визволили Е. В 1943 встановлено дипломатичні відносини між Е. і СРСР. З 1945 Е.- член ООН. У 1952 за рішенням Генеральної Асамблеї ООН до Е. було приєднано на федеративних умовах кол. італ. колонію Ерітрею (з 1962 - провінція Е.). У післявоєнний час, незважаючи на деякі екон. перетворення й реформи держ. управління, Е. лишалась економічно відсталою країною з архаїчною феод.-кріпосницькою системою. В лютому 1974 в Е. почалась антимонархічна, антифеод. революція, яку очолив Рух збройних сил. У вересні 1974 влада в Е. перейшла до рук Тимчасової військ. адм. ради (ТВАР). 12.III 1975 в Е. ліквідовано монархію. В політ. декларації від 20.XII 1974 і Програмі нац.-демократичної революції від 21.IV 1976 ТВАР проголосила, що її метою є визволення народу від гноблення феодалізму та імперіалізму, створення марксистсько-ленінської партії робітн. класу й забезпечення умов для побудови в Е. соціалізму. Новий уряд здійснив ряд соціально-екон. перетворень в інтересах широких трудящих мас. У країні реорганізовано органи місц. влади, системи нар. освіти та охорони здоров'я. Заходи нової влади зустріли запеклу протидію з боку внутр. і зовн. реакції. В 1975-77 було ліквідовано десятки куркульських і поміщицьких банд заколотників, які діяли в ряді провінцій, проведено операції проти контрре-волюц. елементів у містах. Становище значно ускладнилось через активізацію сепаратистів в Ерітреї. В 1977-78 різко загострилися відносини між Е. і Суданом, який подавав підтримку контрреволюц. і сепаратистським елементам Е. У липні 1977 проти Е. почала агресивну війну Сомалі. Революц. армія Е. завдала відсічі агресорові, визволила окуповані тер. Е. В галузі зовн. політики уряд Е. додержується принципів неприєднання і невтручання, підтримує нац.-визвольний рух народів Африки, боротьбу проти імперіалізму, колоніалізму і расизму. Уряд Е. розвиває дружні відносини з СРСР та ін. соціалістичними країнами. У травні 1977 підписано Декларацію про основи дружніх взаємовідносин і співробітництва між СРСР і соціалістичною Ефіопією, в листопаді 1978 - Договір про дружбу і співробітництво між Рад. Союзом і Е. Е. була одним з ініціаторів створення Організації африканської єдності, штаб-квартира якої в Аддіс-Абебі.

В. І. Нагайчук.

Політичні, громадські організації, профспілки. В червні 1977 створено Об'єднаний фронт ефіопських марксистсько-ленінських організацій (ОФЕМЛО), до якого увійшло 5 марксистсько-ленінських орг-цій: Пролетарська ліга, Революц. полум'я, Марксистсько-ленінська революц. орг-ція, Революц. боротьба пригноблених мас Ефіопії, Всеефіопський соціалістичний рух. В січні 1977 на базі галузевих профспілок створено Всеефіопську професійну спілку. В травні 1978 засновано Всеефіопську селянську спілку.

Господарство. Е.- відстала в екон. відношенні країна. Уряд здійснює ряд соціально-екон. заходів, спрямованих на розвиток нац. економіки. Націоналізовано банки і страхові компанії, більшість великих пром. підприємств, проведено прогресивну грошову реформу, введено нове трудове законодавство. Землю оголошено загально-нар. власністю, великі с.-г. ферми поставлено під контроль уряду, регламентовано участь приватного капіталу в пром-сті. Основа економіки - с. г., в якому зайнято 88% самодіяльного населення; його продукція становить бл. 97% експорту країни. Гол. с.-г. район - Ефіопське нагір'я, кліматичні умови якого дають можливість збирати до 4 урожаїв на рік. Найважливіша експортна культура (збір тис. т, 1976) - кава- 150; вирощують також теф (зернова культура) - 329, ячмінь - 800, пшеницю -723, кукурудзу - 1200. Поголів'я (1976, млн.): великої рогатої худоби - 25,6, овець і кіз - 40,1, верблюдів - 1, коней, ослів і мулів - 6,7. Збирання тонізуючих і лікарських рослин та ладану. Пром-сть представлена невеликими підприємствами текст., харч. та буд. матеріалів галузей. За допомогою СРСР та ін. соціалістичних країн збудовано шинний з-д в Аддіс-Абебі, нафтопереробний з-д і ТЕС в Асебі. Є також авто- і трактороскладальні, металург. та шкіряний з-ди, паперова ф-ка. Гірничодобувна пром-сть представлена добуванням золота (1975 - 76 - бл. 1 т), платини, марганцевої руди, калійної та ку-хенної солей. Кустарні промисли. Виробн. електроенергії 456 млн. кВтгод. (1975). Довжина (тис. км, 1975): залізниць-1,1, автошляхів з твердим покриттям - понад 3. Гол. мор. порти - Массауа, Асеб. У Аддіс-Абебі, Асмері та Дире-Дауа - міжнар. аеропорти. Вивозять каву, шкури, зерно тощо, довозять машини, устаткування, промислову сировину і паливо. Гол. торг. партнери: США, ФРН, Японія, Італія, СРСР та країни Аравійського п-ова. Грош. одиниця - бир. За курсом Держбанку СРСР 100 бирів = 32,17 крб. (березень 1979).

Г. М. Биков.

Медичне обслуговування. В 1972 в країні було 8,4 тис. лікарняних ліжок (1 ліжко на 3,1 тис. ж.); мед. допомогу подавали (1976) 350 лікарів (1 лікар на 73 тис. ж.). Рад. країна допомагає Е. в підготовці мед. кадрів і мед. обслуговуванні населення; в Аддіс-Абебі на кошти СРСР побудовано госпіталь. Лікарів готують на мед. факультеті ун-ту в Аддіс-Абебі та в коледжі в Гондарі.

Освіта. До повалення монархії понад 90% населення становили неписьменні. В 1975-76 націоналізовано всі приватні навч. заклади, освіта на всіх ступенях стала безплатною. В країні проводиться широка кампанія по ліквідації неписьменності. Викладання гол. чин. амхарською мовою; нац. меншості навчаються рідними мовами. Термін навчання в поч. школі - 6 років (з 7-річного віку), у середній- 6. Є профес.-тех. і пед. уч-ща. У 1974/75 навч. р. у поч. школах навчалося бл. 960 тис. учнів, у 1973/74 навч. р. в серед. школах- 182,3 тис, у профес.-тех. навч. закладах - 5,5 тис. учнів. Вузи: Нац. ун-т в Аддіс-Абебі (4 тис. студентів у 1976/77 навч. р.), ун-т у м. Асмері (800 студентів), По-літех. ін-т у Бахр-Дарі, засн. 1963 за допомогою СРСР, С.-г. ін-т у м. Джіммі, Нац. муз. школа в Аддіс-Абебі та ін. Координаційний центр н.-д. робіт - Нац. рада з науки і технології (засн. 1976). Б-ки - ун-ту та Національна в Аддіс-Абебі, ун-ту в Асмері. Істор.-етногр. музей в Аддіс-Абебі.

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1977 в Е. виходило 20 газет та журналів. Осн. газети: щоденні - "Аддіс земен" ("Новий чао, з 1941, амхарською мовою) - урядовий орган, "Ефіопіан геральд" ("Ефіопський вісник", з 1943, англ. мовою); щотижневі -"Барісса" ("Світанок", з 1977, мовою оромо) - урядовий орган, "Йєза-реїту Етьоп'я" ("Ефіопія сьогодні", з 1952, амхарською мовою). Урядове інформаційне агентство "Ефіопське агентство новин" (ЕНА) засн. 1964. Радіомовлення ведеться з 1935 англ., франц., араб. мовами та мовами народів Е. Працюють 8 радіостанцій. Телебачення - з 1964, діють 3 осн. і 5 ретрансляційних станцій. Передачі ведуться кількома мовами. Радіо- і телестанції перебувають у віданні урядових служб - "Голос революц. Ефіопії" (засн. 1977) та Служба телебачення Ефіопії (з 1964).

О. В Ткачов

Література Е. багатомовна. Писемність і епіграфіка сабейською мовою (одна з давньосемітських мов) з'явилися в Е. в 5ст. дон. е. В перші століття н. е. мовами епіграфіки стали геез (мова давнього Аксумського царства) і грецька. Найвищого розквіту л-ра на геез (оповіді, реліг. гімни, хроніки, агіографічна л-ра) досягла в 15 - на поч. 16 ст. В 16-19 ст. л-ра Е. розвивалася шістьма мовами (у т. ч. геез, араб. і амхарською). 2-а пол. 19 ст.- період відродження л-ри та ефіоп. культури в цілому. Осн. жанром л-ри були істор. хроніки. Найвідоміший письменник того часу - Джусто да Урбіно, італієць за походженням, попередник епохи Просвітительства в ефіоп. л-рі. Сучас. л-ра Е. зародилася в 1-му десятилітті 20 ст., коли держ. й літ. мовою країни була амхарська. Основоположники амхарської л-ри - Афеворк Гебре-Ієсус (1868-1947) і Хіруй Вольде-Селассіє (1889-1939). Починаючи з 40-х рр. 20 ст. розвивалися різноманітні літ. жанри. Боротьба ефіоп. народу проти італо-фашист. окупантів - одна з осн. тем творів Асеффи Гебре Мар'яма та ін. Найвідоміші письменники 50- 60-х рр.- поет і драматург Менгисту Лемма та поет, драматург, прозаїк і перекладач Кеббеде Мікаєль. У 70-і рр. в амхарську л-ру прийшло покоління молодих письменників. Серед них - поет Аяльнех Мулату, прозаїк Таддесе Гебре Хийвот та ін.

Ю. М. Кобищанов, Г. О. Папищева.

Архітектура та образотворче мистецтво. На Пн. Сх. Е. виявлено наскельні розписи, рельєфи, фігури доістор. та пізнішого періодів. До давніх кушитських культур Пд. Е. (до 2-го тис. до н. е.) належать кам. стели з людськими постатями. В серед. 1-го тис. до н. е. на гірських плато розквітало мист. дав-ньосх. типу (храми, вівтарі, сидячі скульптури царів, а також зображення тварин). У 1-й пол. 1-го тис. в Аксумському царстві споруджувалися величні палаци, грандіозні стели й кам. трони; після християнізації Аксуму (5 ст.) будувалися монастирі й базиліки (комплекс Дебре-Дамо, 6 ст.). Пізніше в Лалібелі (12-13 ст.) в скелях було висічено церкви і створено барвисті, стилізовані фрески: розвивалася мініатюра. Замки-палаци в Гондарі (17 ст.) поєднували місц. й західноєвроп. риси. В сучас. Е. провадиться буд-во (арх. М. Тед-рос та ін.) за участю соціалістичних країн; розвиваються профес. мист. (живописец Афеворк Текле, живописці Гебре Крістос, Деста, Абдель Рахман Шеріф, скульптор Тадессе Мамеча) та нар. ремесла.

А. М. Кантор.

Музика Е. розвивалась під впливом єгип. культури. Серед муз. інструментів - систр, ліра, барабан та ін. З поч. 20 ст. писалися твори, в яких традиції нац. музики поєднувалися з досягненнями європ. муз. культури (композитори Каньятта Йофатаха Негуссе, Алека Мелаку Бегго-Сеу та ін.). Муз. освіту поширює Нац. патріотична асоціація (засн. в 50-х рр.). Нац. муз. ансамбль Е. гастролював в СРСР (1961, 1978). Кіно. Важливі соціальні проблеми порушено в документальних фільмах, поставлених режисером С. Бекеле - "Червоне існування" (1968), "Соціальний комплекс" (1970), "Сучасний стан африканського кіно" (1972). У 1974 вийшов худож.-етногр. фільм "Гума" (реж. М. Папатакіс). Іл. див. на окремому, аркуші, с. 448-449.

Літ.: Райт М. В. Народы Эфиопии. М., 1965; Вобликов Д. Р. Эфиопия в борьбе за сохранение независимости. 1860 - 1960. М., 1961; Кобищанов Ю. М. Аксум. М., 1966; Ягья В. С. Эфиопия в новейшее время. М., 1978; Бартницкий А., Мантель-Неч-ко И. История Эфиопии. Пер. с польск. Л., 1976; Кокиев А. Г. Эфиопия строит новую жизнь. М., 1977; Гальперин Г. Л. Эфиопия: население, ресурсы, хозяйство. М., 1978; Современная литература Африки. М., 1974; Искусство народов Африки. М., 1975.

ЕфіопіяЕфіопіяЕфіопіяЕфіопія

 

Схожі за змістом слова та фрази