- місто на Пд. Сх. НДР, адм. центр округу Дрезден. Вузол з-ць та автошляхів, аеропорт, порт на р. Ельбі. 509,3 тис. ж. (1976). Д.- великий екон. і культур. центр країни. В пром-сті провідне місце посідає неметалоєм-не машинобудування (електротех. та електронна пром-сть, приладобудування, оптика й точна механіка). Підприємства легкої, швейної, меблевої, харчосмакової галузей. Виготовлення фарфорових і скляних виробів. У Д.- Тех. ун-т, Вища трансп. школа, Мед. академія, консерваторія, Вища школа музики та ін. вузи; оперний театр, драматичний "Статстеатр", оркестр філармонії тощо. Музеї, в т. ч. Дрезденська картинна галерея, історичний, нар. мистецтва, зібрання фарфору. Під час 2-ї світової війни Д. зазнав великих руйнувань від брит. та амер. авіації, тепер місто відбудовано. Серед архіт. пам'яток: замок курфюрстів (королів; 15-19 ст.); палацовий ансамбль Цвінгер (1711-22, арх. М. Д. Пеппельман), Японський палац (1715-41, архітектори 3. Лонг-люн, Ж. де Бодт і Пеппельман), палацово-парковий комплекс Пільніц (1720-24). Соціалістична забудова Д.- ансамблі площ Альтмаркт(1953-56, архітектори И.Рашер, Г. Мюллер і Г. Гудер), Постплац (1965-67); вулиці Ернст-Тельманштрассе, Прагерштрассе; споруди - Будинок преси (1960-68), Палац культури (1970, арх. В. Генш та ін.). Місто відоме з 1216.
