- у рад. крим. праві різновид посадового злочину, склад якого полягав у навмисному внесенні посадовою особою до держ. звітності даних, що не відповідають дійсності, про виконання планових завдань або взятих зобов'язань. Вони могли також виражатися як у перебільшенні певних показників (напр., збільшення відсотків виконання плану проти фактичного), так і в приховуванні їх від обліку. Крим, відповідальність за цей злочин було встановлено указом Президії ВР СРСР від 24.У 1961. Відповідну норму внесено тоді ж до КК УРСР (ст. 147і). Вчинення даного злочину могло бути в будь-якій галузі нар. г-ва (у пром-сті, на буд-ві, тр-ті, в постачанні, торгівлі, с. г. тощо). Якщо такі дії вчинялися, напр., в установах охорони здоров'я, культури, нар. освіти тощо, то відповідальність (за певних умов) наставала як за служб, підлог (ст. 172 КК УРСР). Суб'єктами злочину визнавалися по
сад, особи, на яких покладався обов'язок подавати держ. звітність [керівники підприємств, організацій і установ, головні (старші) бухгалтери]. Співучасниками могли бути й ін. посад, особи, які готували дані про виконання планів. П. та і. п. з. про в. п. каралися позбавленням волі на строк до 3 років чи випр. роботами на строк до 2 років, або штрафом у розмірі до 300 крб., з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 5 років або без цього. У тих випадках, коли вони вчинялися з метою привласнення держ. або громад, майна (напр., незакон. одержання премії), відповідальність наставала за сукупністю злочинів, як і в разі підлогу або зловживань, вчинених для приховування П. та і. п. з. про в. п.
Перехід від командно-адміністративних і планово-розподільних засад управління економікою до формування ринкових відносин зумовив виключення даного складу злочину з чинного тепер КК України.
Літ.: Светлов А. Я. Ответственность за должностные преступления. К., 1978; Уголов. право Укр. ССР на совр. этапе. Часть Особенная. К., 1985.
В. П. Нагребельний.
