Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow реч-ріве arrow РИТМ
   

РИТМ

(від грец.— розміреність, узгодженість) — форма перебігу в часі якихось процесів. Р. у мові — звукова організація мови, здійснювана за допомогою різного роду змін і протиставлень висоти тону, інтенсивності, тривалості, чергування фонетично однакових (або різних) складів тощо. Напр., в укр. мові закономірно чергуються наголошені й ненаголошені склади, ненаголошені склади різного ступеня тривалості й інтенсивності, у латинській — довгі й короткі склади тощо. Р. мови лежить в основі віршування, проте і в худож. прозі є своя ритмічність. Ритмічна будова звукового ладу худож. творів літератур різних народів залежить від своєрідності фонетичної системи їхньої мови. Див. також Віршування, Народне віршування. Ритміка.

Р. у музиці виявляється в організованому чергуванні звуків різної тривалості; є одним з основних виражальних і формоутворюючих засобів, обов'язковим елементом муз. інтонації. Основою його організації є метр (див. Метр у музиці). P.— важливий фактор відтворення емоційних процесів, відзначається різноманітністю. Існують певні ритмічні формули і звороти, характерні для тієї чи іншої національної музики, окремих музичних жанрів. В архітектурі Р.— засіб створення гармонійної композиції архітектурного твору та його емоційної виразності. В архіт. ансамблях Р. досягається розміщенням на тер. забудови будівель різних розмірів.

В образотворчому мистецтві ритмічна побудова зображення (див. Орнамент) досягається за допомогою різних елементів симетрії, а також чергуванням або зіставленням елементів композиційного характеру (повторенням кольорів, рельєфних форм, переплетенням ліній). Р. є одним з головних засобів художньої виразності. В кіно необхідний Р. створюється протяжністю кадрів, монтажем тощо.