- два підписані у Відні представниками фашист. Німеччини та Італії арбітражні рішення про відторгнення на користь хортистської Угорщини значних частин тер. Чехословаччини та Румунії. Спір виник у зв'язку з претензіями Угорщини на частину тер. Словаччини, Карпатської України та Румунії, де проживало і угор. населення. Будапешт вимагав розв'язання цього питання шляхом всенар. плебісциту або через арбітраж європейських країн. Уряди Чехословаччини і Румунії погодилися на арбітраж. Арбітрами стали Німеччина та Італія.
За рішенням Від. арбітражу від 2.XI 1938, до Угорщини відійшли пд. райони Словаччини і Карпатської України заг. площею 11 927 км2 з мільйонним населенням. За Від. арбітражем від 30.VIII 1940, від Румунії до Угорщини відійшла тер. Пн. Трансільванії площею 43 492 км2 з населенням 2,4 млн. чол. Внаслідок рішень В. а. 1938 і 1940 до Угорщини, крім територій з угор. населенням, відійшли і нас. пункти, де проживало бл. 108 тисяч неугорців (українці, чехи, словаки, румуни, німці, євреї, цигани). Рішення В. а. 1938 і 1940 скасовані згідно з умовами мирного договору країн-переможниць з Угорщиною (1947).
