— деталі для нерухомого скріплення елементів конструкцій і машин. Розрізняють К. д. нарізні — гвинти, болти, шурупи, шпильки (з зовн. різьбою), гайки, вкладиші (з внутр. різьбою) і гладенькі — заклепки, шплінти, штифти тощо. Є також допоміжні К. д., напр. шайби, гайкові замки, прокладки, що їх встановлюють під гайки або головки болтів. Вони запобігають зминанню поверхонь, їхньому пошкоджуванню при загвинчуванні, саморозгвинчуванню при вібрації й ударах, перекривають зазори між стрижнями болтів і отворами в елементі конструкції. К. д. виготовляють із сталей різних марок, мідних і алюмінієвих сплавів, пластмас (напр., капрону, нейлону), а також гуми або картону (допоміжні деталі). їх застосовують у різьбових з'єднаннях, заклепкових (див. Клепання) та в з'єднаннях з натягом. В СРСР типи і розміри всіх К. д. масового виробн. стандартизовані. Див. також Деталі машин.
М. С. Тривайло.
