Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сірка-скл arrow СІРНИКОВЕ ВИРОБНИЦТВО
   

СІРНИКОВЕ ВИРОБНИЦТВО

— виробництво сірників механізованим способом. Сірники з головками, що містили білий фосфор (дуже активну вогненебезпечну й отруйну речовину) і займалися від тертя об будь-яку шорстку поверхню, почали виготовляти в 30-х рр. 19 ст. у різних країнах. В Росії перша сірникова фабрика стала до ладу 1637 у Петербурзі. Виробн. безпечних сірників (без білого фосфору) було налагоджено 1855 у Швеції (шведські сірники), з поч. 20 ст. вони поширилися майже повсюдно. Сучасне С. в., продукцією якого є сірники в коробках,— високомеханізована галузь деревообробної промисловості. Сировиною для нього служать деревина осики або дерев ін. м'яких порід, хім. речовини, папір, клей, картон. Осн. процеси С. в. полягають у обробці деревини (розкряжовуванні її, розпилюванні колод на цурки та лущенні їх), виготовленні сірникової соломки (поділом лущеного шпону), обробці її (зокрема, просочуванням парафіном), утворенні сірникових головок, виготовленні сірникових коробок (розкроюванням і склеюванням картону, нанесенням намазок) і пакуванні сірників (у коробки, ящики). Більшість операцій С. в. виконують на потоково-автоматизованих лініях. В СРСР С. в. поєднують, як правило, з виробн. фанери і меблів. На сірникових підприємствах СРСР щорічно виготовляється до 24 млрд. коробок сірників (з 1964 — найбільше у світі).

Літ.: Знягин Б. Н., Полухин Ю. Ф. Технология спичечного произнолства. М., 1976: Зыков Ф. И. Производство спичек. М., 1980.

М. А. Гончаров.

 

Схожі за змістом слова та фрази