(від грец.— сухий і — люблю), сухолюби — тварини, пристосовані до посушливих умов життя (в пустелях, сухих степах тощо). Для задоволення потреб організму у воді деякі К. т. пристосувались до дуже швидкого пересування на далекі відстані (рябки та ін. птахи) або до міграції в райони, де є водойми (копитні). Багато які К. т. можуть жити довго без водопою або задовольнятися водою, одержуваною з їжі. При цьому у них різко знижується витрачання води в процесах метаболізму і відбувається її реабсорбція. Багато які К. т. зменшують потребу у воді, перебуваючи у стані сплячки (молюски, черепахи, гризуни) та сезонної діапаузи (деякі саранові, напівтвердокрилі, жуки). Деякі К. т. переживають критичний період у відповідних мікро-середовищах (фаланги, скорпіони); інші переносять свою активність на нічний час (багато які плазуви). К. т. в СРСР є жуки чорно-тілки, варани, ящурки, піщанки, ховрахи, тушканчики, верблюди та інші.
О. П. Маркевич.
