Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ае-акал arrow АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР
   

АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР

- головний науковий центр в УРСР. Почала діяльність у лютому 1919. Президія АН перебуває в Києві. Спочатку називалась Українська АН (УАН), з 14.VI 1921 - Всеукраїнська АН(ВУАН), з 21.ІІ. 1936 - АН УСРР, з січня 1937 - АН УРСР. У 1919 працювали 3 відділи АН: істор.-філологічних, фіз.-матем. і соціально-екон. наук, які об'єднували 3 ін-ти, 26 кафедр, ряд комісій і к-тів. У 1920 почали виходити "Записки відділів Академії", 1922 створено в-во АН. На всіх етапах свого розвитку АН УРСР отримувала постійну допомогу від АН СРСР, працювала в тісному творчому контакті з її ін-тами та вченими. За роки довоєнних п'ятирічок АН УРСР стала осн. центром науки України, відіграла велику роль у соціалістичних перетвореннях, що відбувалися в республіці. Становлення укр. рад. науки проходило в боротьбі проти старої, бурж. ідеології. Передові укр. вчені вели гостру боротьбу за торжество марксистсько-ленінського світогляду, проти буржуазно-націоналістичних концепцій. У 1934 АН передано з системи Наркомосу УРСР у безпосереднє відання Рад-наркому УРСР. Відбулися великі зміни в діяльності і структурі АН. Було організовано н.-д. ін-ти; при Президії створено Раду по вивченню продуктивних сил, Планову комісію, Редакційно-видавничу раду. В 1936 Раднарком УРСР затвердив новий статут АН. У 1940, після возз'єднання Зх. України з Рад. Україною, у Львові створено ряд відділів наук. установ Академії наук.

У роки Великої Вітчизн. війни 1941-45 АН, установи якої було евакуйовано (більшість ін-тів і Президія АН УРСР працювали в Уфі), спрямувала свою роботу на зміцнення обороноздатності країни. В жовтні 1941 при Президії АН було створено Наук.-тех. к-т сприяння обороні. Ін-ти АН досягли значних успіхів у ряді спец. галузей оборонної техніки, металургії, енергетики, с.-г. наук тощо. Зокрема, Ін-т електрозварювання вперше в світовій практиці здійснив автом. зварювання броньових сталей, що поліпшило бойові якості танків. За самовіддану роботу в роки Великої Вітчизн. війни і цінні наук. досягнення Рад. уряд нагородив ряд учених АН УРСР

орденами і медалями, а Є. О. Патонові 1943 і О. О. Богомольцеві 1944 було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. В повоєнні роки було створено ряд нових н.-д. ін-тів, лабораторій та ін. наук. установ для розв'язання проблем кібернетики, теоретичної фізики, напівпровідників, радіофізики, електроніки, фізики низьких т-р, хімії високомолекулярних сполук, колоїдної хімії, хімії води тощо.

До складу академії входять 3 секції (фіз.-тех. і матем. наук; хіміко-технологічних і біол. наук; сусп. наук), які об'єднують 11 відділень: математики, механіки та кібернетики; фізики; наук про Землю; фіз.-тех. проблем матеріалознавства; фіз.-тех. проблем енергетики; хімії та хім. технології; біохімії, фізіології і теоретичної медицини; заг. біології; економіки; історії, філософії та права; л-ри, мови та мистецтвознавства. На 1.1 1977 в АН налічувалося 82 наук. установи і 59 госпрозрахункових підприємств дослідно-експериментальної бази, в яких працювало понад 63 тис. співробітників, у т. ч. 12,5 тис. наук. працівників. З них 121 академік і 179 членів-кореспондентів, 916 докторів і 6154 кандидати наук. Центральна наукова бібліотека АН УРСР налічує понад 10 млн. друкованих одиниць.

Найвищим органом АН є Загальні збори. В період між сесіями Загальних зборів керівництво АН здійснює Президія на чолі з президентом, яку обирають Загальні збори строком на 4 роки. Президентами АН були академіки В. І. Вернадський (1919-21), В. І. Липський (1922-28), Д. К. Заболотний (1928-29), О. О. Богомолець (1930-46), О. В. Палладій (1946- 62). З 1962 президент АН УРСР- Б. Є. Патон. АН УРСР працює над дальшим розвитком фундамент, досліджень - основи ефективного розв'язання першочергових завдань, які висуваються потребами розвитку нар. г-ва країни в цілому і республіки зокрема. АН веде дослідження майже в усіх галузях сучасної науки. Вчені України працюють над проблемами, пов'язаними з дальшим розвитком машинобудування, металургії, енерг. бази, найраціональнішим використанням паливних ресурсів, пошуками нових джерел енергії, хімізацією нар. г-ва, піднесенням с.-г. виробництва, поліпшенням якості продукції, охороною природного середовища, вивчають закономірності й соціально-екон. наслідки науково-технічної революції. Колективи наук. установ АН розробили ряд передових технологічних процесів, створили багато принципово нового виробничого устаткування. Вони активно впроваджують у практику результати наукових досліджень. З метою забезпечення в екон. районах Української PCP дальшого розвитку наук. досліджень з найважливіших проблем природничих і сусп. наук, зміцнення зв'язків науки з виробництвом і посилення координації наук. роботи, що проводиться установами АН УРСР, міністерств і відомств та вищими навчальними закладами, створено Донецький, Харківський, Західний (Львів), Південний (Одеса) і Дніпропетровський наук. центри. В АН сформувався ряд шкіл, які зробили значний внесок у світову науку: алгебраїчна школа Д. О. Граве, школа М. М. Крилова з нелінійної механіки, школа О. М. Динника з теорії пружності, хім. школа Л. В. Писаржевського, школа патофізіології О. О. Богомольця. Розвиток фізики в республіці пов'язаний з ім'ям К. Д. Синельникова, мікробіології - з ім'ям Д. К. Заболотного. Великий вклад у розвиток гідромашинобудування вніс Г. Ф. Проскура, ботаніки - М. Г. Холодний, селекції с.-г. культур - В. Я. Юрєв, медицини - М. Д. Стражеско і В. П. Філатов. Значний вклад у розвиток сусп. наук внесли своїми працями історики Д. 3. Мануїльський, Д. І. Багалій, економісти О. Г. Шліхтер, К. Г. Воблий, М. В. Птуха, філолог А. Ю. Кримський та ін. Укр. математики розробили нові ефективні методи розв'язування диференціальних рівнянь. Широко проводяться роботи по створенню сучас. обчислювальних машин. Під керівництвом акад. С. О. Лебедєва вперше в Радянському Союзі сконструйовано й виготовлено електронну обчислювальну машину. Розроблено теорію цифрових автоматів, на базі якої створено серію електронних обчислювальних машин і систем. Широко використовуються в різних галузях нар. г-ва праці вчених-механіків. Світове визнання здобули праці з проблем ядерної фізики, мирного використання атомної енергії. Вагомим є внесок учених АН УРСР у розробку проблем фізики твердого тіла й фізики низьких т-р, у дослідження напівпровідників і тех. застосування їх. Виникла й успішно розвивається нова галузь науки - радіоастрономія. Укр. геологи розробили фундаментальні питання геол. історії глибинної структури тер. республіки і закономірностей розміщення в надрах Землі корисних копалин. У галузі матеріалознавства укр. вчені створили найновіші матеріали, сплави, технологічні процеси. Вчені України синтезували велику кількість нових, зокрема тугоплавких і надтвердих сполук.На Україні закладено основи порошкової металургії, розроблено методи електрошлакового зварювання й зварювання в середовищі вуглекислого газу, що застосовуються в пром. будівництві й машинобудуванні. Розроблено і впроваджено оригінальні методи електрошлакового переплаву та електронно-про-

меневого плавлення та рафінування тугоплавких кольорових і чорних металів і сплавів, внаслідок чого стало можливим одержувати надчисті метали і сплави, необхідні для сучас. галузей нової техніки.

Значними успіхами відзначені роботи учених АН по створенню устаткування для гідро- і теплоелектростанцій, для енергосистем. Ведуться пошуки нових методів перетворення теплової енергії в електричну. Успішно розвиваються дослідження в галузі хімії та хім. технології. Хіміки АН УРСР першими в Рад. Союзі одержали "важку воду", ізотопи водню і кисню. Вчені внесли великий вклад у розвиток теорії каталізу та в пром. застосування його, в розвиток хімії фосфорорганічних сполук і полімерних матеріалів, теорію кольоровості органічних сполук та вчення про механізми органічних реакцій, у створення технології мікро-біального синтезу білка з вуглеводнів нафти та в фіз.-хім. механіку. В галузі біол наук розробляються проблем заг. біології, генетики, молекулярної біології, біофізики, біохімії і фізіології нервової системи, мікробіології, фізіології рослин, теоретичної медицини тощо. В галузі суспільних наук у центрі уваги перебувають дослідження екон., соціально-політ. і духовних процесів, що відбуваються в суспільстві зрілого соціалізму, вивчення розвитку нової істор. спільності - рад. народу; політ. організації соціалістичного суспільства; дальшого розвитку набули дослідження проблем удосконалення управління соціалістичною економікою, закономірностей соціально-екон. і культ. розвитку, формування і розвитку соціалістичних націй, боротьби з бурж. ідеологією та ін., питання філософії, історії й археології, а також держави і права, фольклористики й мистецтвознавства. В АН УРСР зміцнюється дослідно-експериментальна база, створюються науково-виробничі комплекси. АН цілеспрямовано орієнтує н.-д. роботу на подання допомоги пром-сті та с. г., прискорене впровадження наук. досягнень у практику. Вчені академії підтримують тісні зв'язки з установами АН СРСР, АН союзних республік і зарубіжних країн. Академія має в-во "Наукова думка", видає журнали "Вісник Академії наук УРСР" (з 1928), "Доповіді Академії наук УРСР" (з 1939) та 33 наук.-га-лузеві журнали. АН УРСР нагороджено орденом Леніна (1969) та орденом Дружби народів (1975). Див. також статті про окремі інститути АН УРСР, друковані органи академії та Премії імені видатних учених України.

Літ.: Історія Академії наук Української PCP, кн. 1-2. К., 1967; На магістралях науки. К., 1976.

Б Є. Патон.

академія наук української pcp

академія наук української pcp

академія наук української pcp

академія наук української pcp

академія наук української pcpакадемія наук української pcp

академія наук української pcp

 

Схожі за змістом слова та фрази