РЕФРАКЦІЯ СВІТЛА

Схожі за змістом слова та фрази

• РЕФРАКЦІЯ ОКА

  — заломна здатність ока. Око як оптичний апарат складається з світлозаломної системи (рогівка, камерна волога, кришталик, скловидне тіло) та світлочутливого екрана (сітківка). Залежно від положення головного фокуса заломної системи ока по відношенню до сітківки розрізняють нормальну Р. о. (фокус на...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• РЕФРАКЦІЯ

  (лат.— заломлення) — викривлення напрямів поширення акустичних або електромагнітних хвиль в неоднорідному середовищі із змінними фіз. характеристиками (густиною, заломлення показником, діелектричною проникністю тощо). За типом хвиль розрізняють рефракцію світла (прикладом якої є рефракція атмосферн...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• РЕФРАКЦІЯ АТМОСФЕРНА

  — рефракція світла, зумовлена заломленням світлових променів в атмосфері. Проявляється в позірному зміщенні або зміні форми віддалених об'єктів. Внаслідок Р. а. спостерігач бачить предмети не н напрямі їх дійсного положення, а в напрямі дотичної до променів у точці спостереження. Розрізняють астрон...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ПРИЙМАЧІ СВІТЛА

  — пристрої, зміна стану яких під дією потоку оптичного випромінювання (світла) служить для виявлення цього випромінювання, його вимірювання, а також для фіксування й аналізу оптичних зображень випромінюючих об'єктів. У П. с. енергія оптичного випромінювання перетворюється на ін. види енергії. Важли...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• РОЗСІЯННЯ СВІТЛА

  — зміна характеристик потоку світла (інтенсивності, частотного спектра, поляризації світла), що відбувається при його взаємодії з речовиною і сприймається як невласне світіння речовини. Р. с. наз. пружним, якщо відбувається без перетворення частоти (напр., релеївське розсіяння світла), і непружним ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА

  — ослаблення інтенсивності світла при проходженні крізь речовину внаслідок перетворення світлової енергії у різні форми внутрішньої енергії речовини. П. с. зумовлює збудження атомів і молекул, фотоефект, фотохімічні реакції тощо. Енергія ж збудження атомів і молекул може переходити в тепло або в ен...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• МОДУЛЯЦІЯ СВІТЛА

  — зміна за певним законом (модуляція) параметрів електромагнітних хвиль оптичного діапазону (видимого світла, інфрачервоного та ультрафіолетового проміння). Залежно від змінюваних параметрів хвилі розрізняють амплітудну, частотну, фазову та поляризаційну М. с. При цьому М. с, яка відбувається в сам...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• СИЛА СВІТЛА

  — світлова величина, яка дорівнює відношенню світлового потоку до величини тілесного кута, в якому поширюється потік. У Міжнародній системі одиниць (СІ) одиницею С. с. є кандела. ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ПОЛЯРИЗАЦІЯ СВІТЛА

  — упорядкованість в орієнтації векторів напруженості електричного (Е) й магнітного (Н) полів світлової хвилі (див. Світло). Розрізняють лінійну (плоску) П. с, коли вектор Е зберігає сталий напрям, а також еліптичну і колову (циркулярну) П. с, при яких кінець вектора Е описує відповідно еліпс і коло...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• АБЕРАЦІЯ СВІТЛА

  в астрономії - позірна зміна положення світила на небесній сфері внаслідок скінченності швидкості світла і руху спостерігача. Розрізняють річну А. с, спричинену рухом Землі по орбіті, добову - обертанням Землі навколо власної осі і вікову - рухом Сонячної системи у просторі. А. с. відкрив 1725 англ....
  (Українська Радянська Енциклопедія)