Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow манж-марків arrow МАР'ЯНЕНКО
   

МАР'ЯНЕНКО

Іван Олександрович [справж. прізв.— Петлішенко; 28.V (9.VІ) 1878, хутір Сочеванов, поблизу с. Мар'янівки, тепер Бобринецького р-ну Кіровогр. обл.— 4.ХІ 1962, Харків] — укр. рад. актор, режисер, педагог, театральний діяч, нар. арт. СРСР (з 1944). Учень і послідовник М. Кропивницького. Після закінчення 1895 Куп'янського повітового уч-ща працював у профес. трупі свого дядька М. Кропивницького, спочатку сценаріусом (пом. режисера), потім актором. В 1899—1906 (з перервою, з 1903 разом з О. Полянською — у трупі О. Суслова, де виконував ролі Михайла, Василя ("Не судилось", "Циганка Аза" Старицького), Андрія Кугута ("Глитай, або ж Павук" Кропивницького), Дениса ("Бондарівна" Карпенка-Карого), брав участь у рос. виставах разом з Адельгеймами; 1903—1904 — в трупі Ф. Волика, за участю М. Кропивницького та М. Заньковецької. В 1906 М. вступив до профес. Театру Миколи Садовського, в якому утвердився переважно в ролях героїчного плану — Панас, Гнат Голий, Тарас ("Бурлака", "Сава Чалий", "Бондарівна" Карпенка-Карого), Братковський ("Остання ніч" Старицького). Дои Жуан ("Камінний господар" Лесі Українки), з успіхом грав ролі у виставах за творами російських (Хлестаков —"Ревізор" Гоголя, Ломов—"Освідчення" Чехова, Жадов — "Тепленьке місце" Островського, Никандр — "Никандр Безщасний" за Писемським) і зарубіжних (Антось—"Помста гуцула" за Коженьовським, Збишек—"Моральність пані Дульської" Запольської, Збігнєв—"Мазепа" Словацького, Франкович — "Вихователь Флаксман" Ернста, Франц — "Забавки" Шніцлера) драматургів. У 1914 М. працював актором у Другому Київ.міськ. рос. драм. театрі Б. фон Мевеса, де виконував ролі Ланця, Різоора ("Чаклунка", "Вітчизна" Сарду), Сулеймана ("Зрада" Сумбатова), Скалозуба ("Лихо з розуму" Грибоєдова), Пепла ("На дні" М. Горького), 1915 очолював "Товариство українських акторів за участю М. К. Заньковецької та П. К. Саксаганського" (Київ), 1917 був директором, режисером і актором Національного зразкового театру, 1918 — актором Держ. драм. театру (обидва — в Києві). Ролі: Антось ("Оборона Буші" Старицького), пастор Мандерс, Бернік ("Примари", "Підпори громадянства" Ібсена), Геншель ("Візник Геншель" Гауптмана) та ін. В 1919 М. призначено комісаром Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка і членом театр. комісії (голова — К. Марджанішвілі) по керівництву всіма театрами Києва. Одна з кращих ролей М. в цьому театрі — Гонта в "Гайдамаках" за Шевченком в інсценізації й постановці Л. Курбаса; серед ін. ролей — Мартіан Емілій ("Адвокат Мартіан" Лесі Українки), Ернульф ("Північні велетні" ібсена). З 1923 М.— в театрі "Березіль" (з 1935 — Харків. держ. укр. драм. театр ім. Т. Г. Шевченка), в якому працював до 1958. Ролі: Хома Кичатий ("Назар Стодоля" Шевченка). Омелько ("Мартин Бо-руля" Карпенка-Карого), Стефан Петрич ("Любов на світанні" Гадана), Стрижень, Рижов, Богдан Хмельницький, Горлов ("Загибель ескадри", "Правда", "Богдан Хмельницький", "Фронт" Корнійчука), князь Ярослав ("Ярослав Мудрий" Кочерги), Штефан ("Навіки разом" Дмитерка), Дикой ("Гроза" О. Островського), Вершинін (Бронепоїзд 14-69" Вс. Іванова), Макбет ("Макбет" Шекспіра), Фелікс Гранде ("Євгенія Гранде" за Бальзаком) та ін. Актор широкого творчого плану, М. з великою майстерністю грав різні за характером ролі — героїчні, характерні, комедійні. Постановки: "Блакитна троянда" Лесі Українки, "Серед бурі" Б. Грінченка, "Казка старого млина"С. Черкасенка, "Оборона Буші" М. Старицького, "Одруження" М. Гоголя, "Загибель ,, Надії"" Г. Гейєрманса (грав роль Гейєрта) та ін. Знімався в кінофільмах "Злива" (1929), "Фата Моргана" (1931), "Коліївщина" (1933), "Прометей" (1936) та ін. Викладав у Музично-драматичній школі Миколи Лисенка (1917—18), театр. технікумі (1923—24) — в Києві; муз.-драм. ін-ті (1925—34), театр. уч-щі (1934—41), театр. ін-ті (1944—61) — в Харкові. Професор — з 1946. Серед учнів М.— нар. артисти СРСР І. Козловськии, Б. Романицький, В. Василько, Н. Ужвій та ін. Нагороджений орденом Леніна, 3 орденами Трудового Червоного Прапора. Держ. премія СРСР, 1947.

Тв.: Минуле українського театру. К., 1953; Прошлое украинского театра. М.. 1954: Сцена, актори, ролі. К., 1964.

Літ.: Чаговець В. І. 1. О. Мар'яненко. Народний артист СРСР. К., 1947: Гельфандбейн Г. І. О. Мар'яненко. Народний артист СРСР. X., 1947; Тернюк П. І. Іван Мар'яненко. К., 1968; Тернюк П. Иван Марьяненко. М.. 1977

П. І. Тернюк.

Мар'яненко - leksika.com.uaМар'яненко - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази