Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow бо-бюр arrow БОДЕН
   

БОДЕН

(Bodin) Жан (1530, м. Анже - 1596, м. Лан) — франц. політ, мислитель, правознавець, економіст і держ. діяч. Юрид. освіту здобув у Тулуз. ун-ті, а потім викладав там право, з 1560 був адвокатом у Парижі, з 1571 — на службі у герцога Франсуа Алан-сонського, з 1577 — корол. прокурором у Лані. В історію правової думки увійшов як теоретик держ. суверенітету, осн. погляди з цього питання виклав у своїй тол. праці «Шість книг про республіку» (1576). Вважав, що д-ва виникає не за добровільним договором, а шляхом встановлення панування однієї соціальної групи над іншою через насильство та завоювання. Він упер

Жан Боден - leksika.com.ua

ше визначив суверенітет як гол. ознаку держави, як її «абсолютну і постійну владу». Ця влада, на думку Б., не обмежується жодними законами, може бути властивою як для монархії, так і для республіки. Однак найбільш правильною формою д-ви Б. вважав монархію, де монарх «володіє владою за власним правом». Він негативно ставився до тиранії та аристократії, вважав, що «серед аристократів мало розумних і далекоглядних людей», а демократію критикував за розпорошеність влади та занепад заг. справи. Б. виділив п'ять сутнісних ознак суверенітету: 1) видання законів, адресованих усім без винятку підданим і установам д-ви; 2) вирішення питань війни і миру; 3) призначення посад, осіб; 4) запровадження і функціонування найвищого суду; 5) помилування. Він розрізняв поняття суверенітету та управління: суверенітет є неподільним, а в управлінні можуть брати участь різні верстви населення. Відкидав ідею змішаної форми д-ви. Використовуючи тезу Арістотеля, стверджував, що д-ва в загальноправовому розумінні — це правове управління багатьма родинами. Приватну власність вважав недоторканною, оскільки вона існувала до суверена. Недоторканними є також деякі особисті права людини та сімейні відносини. Всі ці складові Б. відносив до природного права, на яке не повинен посягати правитель (суверен), котрий «мусить залишати підданим природні свободи та власність». За Б., правитель, який посягає на власність і родину, визнається тираном і заслуговує навіть смерті. Усвідомлюючи небезпеку скочування абсолют, влади до сваволі, Б. виступав за обмеження суверена як носія держ. влади «божественними», «природними» і «людськими законами, спільними для всіх народів». Б. виклав також власну геополітичну теорію, розроблену ним у кн. «Метод легкого вивчення історії» (1566). Він, зокрема, стверджував, що клімат, умови детермінують властивості людей, а останні, в свою чергу, обґрунтовують доцільність тієї чи тієї форми д-ви: народи пн. країн створили демократію, виборну монархію; на півдні — найчастіше виникали монархії.

Окрім незаперечного заг. впливу поглядів Б. на розвиток правової думки, його теорія держ. суверенітету відіграла істотну роль у визначенні меж втручання д-ви та влади в особисте життя людини. Б. захищав свободу віросповідань. За кн. «Бесіда сімох» (1593) зазнав звинувачень в атеїзмі.

Літ.: Виппер Р. Ю. Полит, теории во Франции в эпоху религ. войн. «Журн. М-ва нар. просвещения», 1896, ч. 306; Азаркин Н. Н. Жан Воден. В кн.: История полит, учений^ в. 1. М., 1994. О. В. Бабкіна.

 

Схожі за змістом слова та фрази