(грец.- основа, база. 1) У математиці - лінійно незалежна (див. Лінійна залежність) система векторів, в якій кожний вектор векторного простору можна подати у вигляді лінійної комбінації векторів цієї системи. Так, у тривимірному просторі Б. буде, напр., система трьох векторів і, і, к, кожен з яких перпендикулярний до двох інших:
ОА = хі + уj + zk, де х = | ОВ | / | i|; у = |OС| / | j |; z = | ON | / | k | (мал.). 2) У геодезії - основна, точно виміряна на місцевості пряма лінія, за якою визначають довжину інших піній і роблять обчислення. Застосовують у тріангуляції. 3)У геології -див. Базис ерозії. 4) У філософії - див. Базис і надбудова.
