Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow унк-уя arrow УСТАНОВЧІ ЗБОРИ
   

УСТАНОВЧІ ЗБОРИ

в Росії — виборна представницька установа, яка після повалення царизму мала вирішити питання про державний лад країни. Бурж. Тимчасовий уряд був змушений декларувати скликання У. з., оскільки ідея їх користувалася популярністю у нар. мас. Шостий з'їзд РСДРП(б)

ухвалив спец. резолюцію про участь партії у кампанії по виборах до У. з. Тимчасовий уряд всіляко зволікав скликання У. з., побоюючись, що вони не будуть його слухняним знаряддям. Лише наприкінці вересня 1917 утворені ще в березні спец. наради підготували положення про вибори до У. з., за яким вибори мали відбутися 12(25).ХІ 1917. Хоч внаслідок перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції Тимчасовий уряд було повалено і влада перейшла до рук Рад, більшовики вирішили скликати

У. з., щоб трудящі маси наочно переконалися в контрреволюційності їх, тим більше, що кадети, меншовики й есери, які становили більшість в

У. з., мали намір протиставити їх Рад. владі, висуваючи гасло "Вся влада У. з.!". 27.X (9.Х1) було опубліковано постанову Раднаркому за підписом В. І. Леніна про вибори до У. з. Вибори відбулися 12 (25).ХІ, а в ряді місцевостей через складні умови громадян. війни, що фактично вже почалася,— в листопаді — грудні 1917, а подекуди — в січні 1918. Склад обраних У. з. не відображав справжньої розстановки класових сил у країні. По-перше, вибори проходили за парт. списками, складеними до перемоги Великого Жовтня, по-друге, постановою Тимчасового уряду від 22.IX (5.Х) 1917 кількість депутатів було розподілено між виборчими округами так, щоб агр. губернії мали майже подвійну перевагу над промисловими, по-третє, в ряді районів, де відбувалися вибори, ще не було встановлено Рад. владу. На виборах перемогли угодовці, які зібрали 59,6 % голосів. Більшовики дістали 24 %, але їх підтримала більшість робітн. класу (9 млн. голосів проти 668 тис. у меншовиків) і майже половина солдатів і матросів. На Україні, де вибори до У. з. проходили 27—29.XI (10—12.XII), коли при владі перебувала контрреволюц. Центральна рада, більшовики одержали 10 % голосів, а більшість (77 %) зібрали дрібнобурж. націоналістичні партії укр. есерів і укр. соціал-демократів (див. Українська партія соціалістів-революціонерів, Українська соціал-демократична робітнича партія). Проте в більшості пром. центрів, зокрема в Донбасі, виборці пішли за більшовиками. У. з. відкрилися 5(18).І 1918 в Петрограді. Оскільки вони відмовилися затвердити декрети Другого Всеросійського з'їзду Рад про землю, про мир, про перехід влади до Рад, про робітн. контроль та ін. і цим продемонстрували свою антиреволюц. сутність, більшовики, а слідом за ними ліві есери залишили засідання. Декретом ВЦВК від 6 (19).І 1918 У. з. було розпущено, а депутатів їх — більшовиків і лівих есерів — включено до складу ВЦВК. Це рішення дістало повсюдне схвалення трудящих, зокрема Третього Всеросійського з'їзду Рад.

1 (20). XI 1917 Центральна рада в своєму 3-му універсалі з метою відвернення народних мас від революц. боротьби декларувала скликання Укр. Установчих зборів, які нібито мали розв'язати питання про держ. лад України, про землю тощо. Вибори відбулися в січні — лютому 1918 лише на території, що тоді перебувала під владою Центр. ради, в умовах терору і залякування виборців. Більшовики викривали контрреволюц. характер виборчого закону і всієї витівки зі скликанням Укр. У. з., проте вирішили взяти участь у виборах, висунувши свій окремий список. Більшість робітників і селян бойкотувала вибори. І навіть за цих умов більшовики дістали більше голосів, ніж на виборах до Всерос. У. з. (17,7 %). Перемога Рад. влади на Україні зірвала плани Центр. ради щодо завершення виборів і скликання Установчих зборів.

В. С. Левін

 

Схожі за змістом слова та фрази