Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГОРОДНИЧИЙ
   

ГОРОДНИЧИЙ

- за часів Київ. Русі урядовець, котрий наглядав за розбудовою міста, зокрема контролював спорудження укріплень. В укр. містах, що входили до Литовської д-ви, Г. називалися коменданти великих фортець; вони безпосередньо підпорядковувалися великим князям і пани-раді. У Моск. д-ві — представник місц. адміністрації. Г. (іноді під назвою городових прикажчиків) займалися військ.-адм. справами (наглядали за міськими укріпленнями, громад, порядком тощо). У 16—17 ст. їх призначали (це була прерогатива воєводи) з місц. дворян і бояр. У Росії та Україні в кін. 18 — 1-й пол. 19 ст. Г. — адміністратор, який відав справами повіт, міста. Г. призначали у ті міста, де не було комендантів, їхні функції визначалися передусім у таких правових актах, як «Установлення про губернії» 1775 і «Статут благочиния або Поліцейський» 1782. Так, за «Установленням...» Г. мав дбати про безпеку міста, його впорядкованість і належний сан. стан, піклуватися про жебраків та вбогих, опікуватися казен. закладами, наглядати за мірами та вагами, охороняти «благопристойність і порядок». На Г. було покладено і поліц. функції. Призначалися сенатом за поданням намісника, підпорядковувалися безпосередньо губернаторам і губернським правлінням.

«Статут благочиння...» започаткував складну систему міської поліції. При Г. було утворено спец, орган — управу благочиння, яка складалася почасти з чиновників, почасти з виборних осіб (два пристави — з крим. і цив. справ і два ратмани — виборні члени управи благочиння, котрих обирали міські збори). Г. виконував обов'язки голови управи. Водночас він, за особливим наказом, завідував поліц. справами в місті. Згідно з цим наказом Г. та управа повинні були дбати про благоустрій і «пристойність» міста, наглядати за громадами, театр, виставами тощо. Крім того, на Г. та управу покладалися певні суд. функції (розгляд дрібних крим. і цив. справ). Г. допомагали пристави, квартальні наглядачі і квартальні поручики, яких обирали городяни зі свого середовища на 3 роки. Г. як поліцмейстери призначалися не лише в губ. міста, а й у великі повітові центри. «Міське положення» 1785 не внесло істотних змін у роль Г. у системі міськ. управління. За царя Олександра І рекомендувалося призначати Г. офіцерів, звільнених зі служби внаслідок поранення, а також відставних військ, і цив. чинів, які часто не мали ні відповідного досвіду, ні знань. Посаду скасовано з ухваленням Тимчасових правил про устрій политії у повітах та містах (25.ХІІ 1862).

Літ.: Ерошкин Н. П. Очерки истории гос. учреждений до-рев. России. М., 1960.

В. Д. Гончаренко, О. Н. Ярмиш.