атомний годинник — прилад для точного вимірювання часу, основним елементом якого є квантовий стандарт частоти (КСЧ). Дія КСЧ грунтується на стабільності частоти енерг. переходів атомів або молекул речовини (див. Спектри оптичні). 13-а Генеральна конференція з мір і ваги (1967) визначила секунду як інтервал часу, рівний 9 192 631 770 періодам випромінювання, що відповідає переходові між двома надтонкими рівнями осн. стану атома цезію-133 Крім атомів цезію, при створенні КСЧ застосовують атоми водню, рубідію, талію. КСЧ може бути активним, тобто випромінювати відповідну частоту (зокрема, квантовий генератор на атомах водню; див. Квантові генератори і підсилювачі), або пасивним, тобто підтримувати сталою частоту кварцового генератора (цезієві та рубідієві стандарти). Через малу потужність (10-11—10-12 Вт) і здебільшого нецілочислове значення частоти сигнали КСЧ не можна безпосередньо використати в К. г. Тому до складу К. г., крім КСЧ, входять спец. радіотех. пристрої, які створюють потужні сигнали необхідної частоти і забезпечують індикацію часу (мал.). Варіація добового ходу різних К. г. становить від кількох сотих до тисячних часток мікросекунди.
В. В. Данилові М. Д. Корнієнко.
