— стихійне, філософськи не осмислене переконання переважної більшості природознавців в об'єктивній реальності зовнішнього світу і в його пізнаванності, яке формується на основі суспільної практики та засвоєння істор. досвіду розвитку науки. Див. Стихійний матеріалізм.
