Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГРУЗІЯ
   

ГРУЗІЯ

Республіка Грузія (БакаПуеІо) -д-ва, розташована у центр, та зх. частинах Закавказзя. Тер. — 69,7 тис. км2. Нас. — 5,22 млн. чол. (1992): грузини (72,5 %), вірмени, азербайджанці, росіяни, осетини, абхази, греки, українці, курди та ін. Столиця — м. Тбілісі. Держ. мова — грузинська. Грош. одиниця — лар.

Нац. свято — День незалежності (26 травня). Незалежність сучас. груз, д-ви проголошено ще 26.V 1918. Наст, року обрано установчі збори, які 1921 прийняли першу конституцію Г. Однак після вторгнення більшов. військ і факт, окупації країни в Грузії була встановлена радянська влада. 1922 введено конституцію Груз. Соц. Рад. Республіки (ГСРР). Того ж року, після укладення Грузією, Азербайджаном та Вірменією т. з. союзного договору, утв. Закавказьку Соц. Федерат. Рад. Республіку (ЗСФРР) і введено федеральну конституцію. Новоутв. федерація на правах одного із засновників увійшла до складу СРСР. 1926 прийнято другу конституцію ЗСФРР, а 1927, для приведення респ. осн. закону у відповідність з цією конституцією, було затверджено чергову конституцію Г. Через 10 років її змінив новий осн. закон республіки. Нарешті, 1978 прийнято ост. рад. конституцію Г. — типову конституцію союз, республіки, яка декларувала «розвинений соціалізм». Ренесанс груз, державності почався з розпадом СРСР. ЗЛУ 1991 ВР Грузії прийняла акт про поновлення держ. незалежності країни. Було внесено істотні зміни до конституції, передусім у галузі організації держ. механізму; запроваджено інститут президентства. Проте вже наприкінці 1991 гостра політ, криза призвела до розпуску парламенту і скасування поста президента. На поч. 1992 державотв. сили утв. військову раду, яка перебрала на себе владу. На вимогу більшості політ, партій Г. вона поновила чинність конституції 1921. Того ж року на зміну військовій було сформовано держ. раду як орган, що сконцентрував у своїх руках усю владу; проведено парлам. вибори. На своєму першому засіданні парламент прийняв закон про держ. владу, відомий як «мала конституція» країни. 24.УІІІ 1995 він ухвалив теперішню конституцію. Форму держ. правління, прийняту в Г., можна визначити як презид. республіку.

Законод. владу здійснює однопалат. парламент — 235 депутатів, обраних шляхом заг. та прямих виборів на 4 роки. Парлам. вибори проводяться за змішаною системою. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права — 18 і 25 років відповідно.

Державний герб Грузії - leksika.com.ua

Правом законод. ініціативи у парламенті наділені президент, депутати, парлам. фракції і комітети, представницькі органи автономій (Абхазії та Аджарії), а також не менш як ЗО тис. виборців. На вимогу президента представлені ним законопроекти розглядаються першочергово. Законопроекти вважаються прийнятими парламентом, якщо вони підтримані більшістю присутніх депутатів, але не менш як третиною усього складу парламенту. Президент може скористатися правом вето на закони, ухвалені парламентом. Вето можна подолати шляхом голосування за первісну редакцію закону 3/5 факт, кількості депутатів.

У конституції передбачено процедуру усунення президента з поста — у разі держ. зради, вчинення ним ін. тяжкого злочину або порушення осн. закону. Це питання ініціюється депутатами, що становлять не менш як третину складу парламенту. Після юрид. висновків Верх, або Конст. суду парламент абс. більшістю голосів приймає рішення про голосування щодо усунення президента з поста. Остаточне рішення парламенту ухвалюється 2/3 голосів заг. кількості депутатів. Подібна процедура може застосовуватися щодо голови Верх, суду, членів уряду — міністрів, ген. прокурора та деяких ін. посад, осіб. Однак для прийняття рішення про їх усунення з посади досить не кваліфікованої, а лише абсолют, більшості голосів депутатів.

Важливим повноваженням парламенту є ратифікація та денонсація міжнар. угод. Проте парламент практично не наділений повноваженнями контролю за органами викон. влади. У конституції Г. передбачена не під-контрольність, а підзвітність таких органів. Зокрема, за ст. 59 член парламенту або група депутатів можуть звернутися до міністра із запитанням або запитом відповідно. Відповідь на запит може навіть обговорюватися у парламенті. Однак останній не має повноважень висловити недовіру міністрові або всьому уряду загалом і відправити у відставку.

Главою д-ви є президент. Водночас його визначено як главу викон. влади. За ст. 69 конституції, «Президент Грузії спрямовує і здійснює внутрішню та зовнішню політику. Він забезпечує єдність і цілісність країни, а також діяльність державних органів відповідно до Конституції». Президент обирається заг. прямими виборами на 5 років з правом ще одного переобрання. Президентом може бути обраний громадянин Г., котрий досяг 35-річного віку і не менше 15 років мешкає у країні, причому проживав тут на день призначення виборів. Повноваження президента досить широкі. Він, зокрема, укладає міжнар. угоди, за згодою парламенту призначає членів уряду та звільняє їх з посади, подає у парламент проект держ. бюджету, за згодою парламенту розпускає представницькі органи автономій і місц. самоврядування, призначає членів ради нац. безпеки та головує на її засіданнях, звертається з посланнями до народу і парламенту, за певних умов призначає референдуми. Члени уряду політично відповідальні перед президентом і складають свої повноваження перед ним.

Посада глави уряду — прем'єр-міністра — конституцією не передбачена. Найвищий суд заг. юрисдикції Г. — Верх, суд. Його голову та судців терміном не менш як на 10 років за поданням президента обирає парламент. У такий же спосіб на 5 років заміщується посада ген. прокурора. Діє Конст. суд, який формується на 5 років у складі 9 судців: 3 суддів призначає президент, 3 — Верх, суд, ще 3 обирає парламент. Голову Конст. суду обирає сам суд терміном на 5 років без права переобрання. Конституція не встановлює форму держ. устрою, яка має бути визначена спец, конст. законом «після поновлення юрисдикції Грузії на всій території країни» (ст. 2). Зокрема, в конституції (ст. 4) передбачено «після створення на всій території Грузії належних

Грузія - leksika.com.ua

умов і сформування органів місцевого самоврядуванн я» обрати двопалат. парламент. Г. - член ООН з 1992, член СНД з 1991, ряду ін. міжнар. організацій. Дип. відносини України з Г. Встановлено 21.VIІ 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази