("Сапієнца") — один з найстаріших університетів Італії та Європи. Засн. 1303. Перебував у фінансовій і адм. залежності від рим. пап. Після об'єднання Італії (1870) став важливим наук. і навч. центром країни. В ньому працювали хімік С. Канніццаро, геометр Е. Бельтрамі, фізики Е. Фермі, Е. Амальді, історик Р. Б'янкі-Бандінеллі та ін. У 1980/81 навч. р. мав 11 ф-тів: юридичний; політ. наук; торговельно-екон.; філології і філософії; пед.; медичний; математики, фізики і природничих наук; інженерно-буд. та ін., на яких налічувалося 150 тис. студентів. В ун-ті є б-ка (засн. 1661, фонд — 1062 тис. тт.), обчислювальний центр. Близько 1575 для Р. у. збудовано спец. палац "Сапієнца" (арх. Джакомо делла Порта), назву якого іноді переносять і на ун-т; 1935 споруджено новий комплекс будинків.
А. В. Санцевич.
|
