- злочинне діяння, що завдає шкоди фін. відносинам д-ви і міжнар. співтовариства. Існує віддавна — з часу, коли натуральний товарообіг було замінено грошовим. Спочатку відповідальність за Ф. регулювалася крим. зак-вом держав. Але згодом підробляти грошові знаки стали не тільки приватні особи, а й д-ви, які намагалися таки ми діями підірвати економіку інших країн. До таких дій вдався свого часу Наполеон І стосовно Росії. Відомі факти виготовлення грош. знаків Великобританії нацист. Німеччиною під час Другої світової війни 1939-45 тощо.
Необхідність міжнар. співробітництва у б-бі з Ф. зумовила прийняття спец, міжнар.-прав, док-та — Міжнародної конвенції про боротьбу з підробкою грошових знаків 1929. Держави-учасниці взяли на себе зобов'язання у б-бі з цим злочином не розмежовувати підробку власних та іноземних грош. знаків і цінних паперів, однаково суворо карати злочинців. Ф. оголошено екстрадиційним злочином міжнародного характеру, і всі учасниці Конвенції мають надавати допомогу в пошуках злочинців та поверненні осіб, які виготовляли, збували грош. знаки, були співучасниками вчинення зазначеного злочину і переховувалися за кордоном. Сторони Конвенції домовилися також карати злочинців за скоєння певних обманних дій, пов'язаних з виготовленням, збутом та ввезенням грош. знаків, незалежно від способу досягнення цього результату. КК України встановлює відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої нац. валюти України у вигляді банкнот чи металевої монети, іноземої валюти, держ. цінних паперів чи білетів держ. лотереї (ст. 199).
В. О. Романюк.
