Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гуди-гяу arrow ГУЦУЛИ
   

ГУЦУЛИ

- етнографічна група українців; живуть у гірських районах Івано-Франківської й Чернівецької областей і Рахівському р-ні Закарпатської обл., на споконвічній сх.-слов'янській території, що входила до складу Київської Русі. Г., як і все населення зх.-укр. земель, протягом століть зазнавали гніту іноземних - польс, угор., австр., чеських, румунських - і місцевих укр. експлуататорів. Особливості істор. долі та природних умов, культурно-побутові й roсп. взаємовідносини з сусідніми народами (молдаванами, румунами, угорцями, поляками, словаками й чехами) зумовили деякі відмінності в г-ві, побуті, мові (див. Гуцульський говір) і культурі Г. За капіталізму багато Г. змушені були йти на заробітки або емігрувати з рідного краю. Осн. заняття населення Гуцульщини - скотарство (на полонинах), лісові промисли і сплав лісу по гірських річках. Землеробство мало другорядне значення. Були розвинуті худож. промисли: різьблення, випалювання й інкрустація на дереві, худож. обробка металу, мідне і срібне литво, гончарство, худож. ткацтво, килимарство. Житло Г. (переважно рублена небілена хата, вкрита драницями) за конструкцією й плануванням загальноукраїнське із деякими архіт. рисами скотарських ко-либ. Комплекс житл. будинку й госп. приміщень у Г. має назву гражда. Одяг Г., переважно вовняний, відзначався барвистістю, багатством оздоблень, наявністю металевих прикрас. Г. мають багатий пісенний фольклор, у якому, зокрема, відображено їхню класову боротьбу, участь у виступах опришків тощо. Г. були активними учасниками виступів проти польс. окупантів (див. Гуцульське повстання 1920). Після возз'єднання зх.-укр. земель з Рад. Україною (1939 і 1945) за роки Рад. влади в г-ві, культурі й побуті Г. відбулися докорінні зміни. Ліквідовано неписьменність. Виросла місц. інтелігенція. Дальшого розвитку набули своєрідна уснопоетична творчість Г., гуцульське ужиткове, хореографічне й пісенне мистецтво (див. Гуцульський ансамбль пісні і танцю). Високого рівня досягли худож. промисли. Відомі майстри гуцульських худож. промислів Дудчаки, Корпанюки, Шкрібляки, її. Баранюк, О. Бахметюк, П. Й. Цвілик, Н. В. Вербівська, Г. В. Василащук та ін.

Літ.: Шухевич В. Гуцульщина, ч. 1-5. Львів, 1899 - 1908; Зеленін Д. К. Про київське походження карпатських українців-гущулів. В кн.: Українська етнографія. К., 1958; Ковалів С. М. Гуцули. "Народна творчість та етнографія", 1959, № і; У боротьбі за маси. Діяльність КПЗУ на Прикарпатті.,К., 1966.

Ю. Г. Гошко.

Гуцули

 

Схожі за змістом слова та фрази