Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДИФУЗІЯ
   

ДИФУЗІЯ

(лат. - поширення, розтікання) - процес взаємного проникання речовин при безпосередньому стиканні або крізь порувату перегородку. Зумовлюється тепловим рухом атомів чи молекул речовини. Найшвидше відбувається в газах, повільніше - в рідинах і зовсім повільно - в твердих тілах. При стаціонарному процесі кількість продифундованої речовини m=

Дифузія

де С1 і C2 - її концентрації в місцях, віддаль між якими 1, S - площа, через яку відбувається Д., t - час, D - коеф. Д., який залежить від природи речовини, т-ри і тиску. В техніці Д. використовують як основу багатьох важливих пром. процесів термічної і хіміко-термічної обробки матеріалів (спікання порошків, утворення захисних покрить поверхонь металів, відпуск і відпал сталі, гомогенізація тощо), а також при екстракції (видобуванні) цукру, дубильних речовин, барвників тощо. Д. в біологічних системах відіграє важливу роль у процесах життєдіяльності тварин і рослин. Д. сприяє вбиранню корінням рослин поживних речовин; у людини

i тварин за допомогою Д. кисень легень надходить у кров, із крові - в тканини; з кишечника всмоктуються продукти травлення тощо. Дифузне проникнення в клітину газів і води залежить від різниці тиску газів та осмотичного тиску всередині й зовні клітин. Різна швидкість Д. іонів через клітинну мембрану впливає на вибіркове нагромадження елементів у клітинах організму.

Літ.: Герцрикен С. Д., Дехтяр И. Я. Диффузия в металлах и сплавах в твердой фазе. М., 1960; Болтакс Б. И. Диффузия и точечные дефекты в полупроводниках. Л., 1972; СивухинД.В. Общий курс физики, т. 2. М., 1975.

 

Схожі за змістом слова та фрази