(НБУВ) -комплексний бібліот.-бібліогр., наук.-інформ., книгозн. і культур.-просвітницький центр. Засн. 1918 відповідно до підписаного 2(15).УІІ 1918 гетьманом П. П. Скоропадським і схваленого Радою Міністрів «Закону про утворення Фонду Національної Бібліотеки Української Держави». У Законі вказувалося, що для заснування такої б-ки в Києві утворюється «Фонд Національної Бібліотеки», де «мають бути зібрані всі пам'ятки духовного життя українського народу й України». За час свого існування б-ка неодноразово змінювала назву: Національна Бібліотека Української Держави (1918), Національна Бібліотека України у місті Києві при Українській Академії Наук (1919), Всенародна (Національна) Бібліотека України при Всеукраїнській Академії Наук у м. Києві (1919—20), Всенародна Бібліотека України в Києві (1920—34), Державна Бібліотека Всеукраїнської Академії наук (1934—36), Бібліотека Академії наук УРСР (1936—48), Державна публічна бібліотека УРСР (1948—65), Центральна наукова бібліотека Академії наук УРСР (1965—88). З 1988 - Центральна наукова бібліотека Академії наук УРСР ім. В. І. Вернадського. Указом Президента України від 5.IV 1996 б-ці надано статус національної, її перейм, на Національну бібліотеку України ім. В. І. Вернадського. Вона залишилася у підпорядкуванні НАН України, входить до складу Відділення історії, філософії та права. Президія НАН України 6.VI 1996 затвердила Положення про НБУВ. На підставі названого вище презид. указу у б-ці засн. Фонд Президентів України, Положення про який затв. Президентом України 11.Х 1996. Указом Президента України від 23.VIІ 1999 у НБУВ утв. Національну юридичну бібліотеку. За своїм статусом НБУВ є загальнодерж. сховищем рукописної спадщини, творів друку та док-тів на всіх носіях інформації, що створюються в Україні, наук, колекції світової л-ри, док-тів ООН та її організацій. Структура і зміст фон
дів НБУВ підпорядковані виконанню її завдань та функцій як загальнодерж. наук.-інформ. комплексу. Нині до її структури входять: Фонд Президентів України, Служба інформ.-аналіт. забезпечення вищих органів законод., викон. і суд. влади, Нац. юрид. б-ка, Архів, фонд НАН України, ін-ти бібліотекознавства, укр. книги, рукопису, біогр. досліджень, архівознавства та центри: консервації й реставрації, бібліот.-інформ. технологій, культур.-просвітницький, ред.-видав-ничий. Діють аспірантура, докторантура та спе-ціаліз. рада по захисту канд. і докт. дисертацій. НБУВ — н.-д. установа НАН України з проблем бібліотекознавства, бібліографознавства, інформатики, книгознавства, документознав-ства, наук, опису рукописів, укр. біографістики, консервації та реставрації док-тів, автоматизації бібліот.-бібліогр. процесів; центр розробки, вивчення і впровадження нових технологій бібліот.-інформ. забезпечення науки. Б-ка виконує роль нац. центру біогр. досліджень, розробки вітчизняної бібліот.-бібліогр. класифікації, створення електрон, б-ки, корпоративної каталогізації, міжнар. книгообміну, вдосконалення технологій збереження бібліот. ресурсів, видання ретроспективної нац. бібліографії, бібліотекозн. л-ри, бібліот.-інформ. забезпечення управлін. структур, підготовки бібліот. кадрів вищої кваліфікації. Фонд НБУВ універсальний як за змістом, так і за видами док-тів. Тут зберігається інформація на різних її носіях — від клинописних табличок та єгип. папірусів (III тис. до н. е.) до електрон, баз і банків даних. Зібрано абс. більшість видань, випущених в Україні укр. мовою і мовами ін. народів. Б-ка постійно поповнюється виданнями й архівами укр. діаспори. Серед унік. пам'яток писемності — Київські глаголичні листки (9 ст.), один з найдавніших слов'ян, рукописів; Пересопницьке Євангеліє (1556—61) — перший переклад євангел. тексту укр. книжною мовою, символ укр. нац. культури, на якому поряд з Конституцією України приймають присягу Президенти України; книга давньогрец. історика Геродота «Історія» (вид. 1494), в одному з розділів якої описане життя степових скіфів-землеробів та ін. племен, що проживали на тер. України в 5 ст. до н. е., та ін. Серед майже 14-мільйонного фонду НБУВ бл. мільйона док-тів правової тематики. Це — вітчизн. й світові джерела з історії права, правові кодекси, зводи законів, юрид. енциклопедії, словники, підручники, хрестоматії, наук, монографії, період, видання, док-ти давньорус. права, періоду козаччини, Гетьманщини, Укр. революції 1917—21; повний комплект публікацій законів УРСР, незалеж. України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень КМ України. У НБУВ знаходяться рукописи та автореферати докт. і канд. дисертацій з прав, тематики. Б-ка має також текстові й електронні прав, реферативні бази Ін-ту наук, інформації СІЛА та Ін-ту наук, інформації з сусп. наук Росії. До послуг користувачів — електронно-інформ. системи Інтернет-залу та довідково-бібліогр. відділу. Це — система інформ.-аналіт. забезпечення законотв., нормотв., правозастос. та пра-воосв. діяльності ВР України; інформ.-пошукова довідкова система «ЛІГА: ЗАКОН» та популяр. Інтернет-ресурс прав, і ділової інформації «LIGA ONLINE» Інформ. аналітичного центру «ЛІГА»; система «Legislation of Ukraine. Top business laws in English», що подає зак-во України в перекл. англ. мовою; інформ.-довідкова система «Законодавство України»; нормат.-правова база «Нормативні акти України»; інформ.-пошукова система для роботи з текстами док-тів «ЮРИСТ»; правові системи «БОС», «ГРОССБУХ», «БІЗНЕ-ЕКСПЕРТ», «САПФІР»; інформ.-пошукова система «Юрист-плюс»; довідково-правова система «Лоцман» тощо.
НБУВ видає «Бібліотечний вісник» і реферат, журнал «Джерело» (спільно з Ін-том проблем реєстрації інформації НАН України) та зб. «Наукові праці НБУВ». Член Міжнар. федерації бібліот. асоціацій та установ, Конференції Європ. нац. б-к, Бібліот. асоціації Євразії та ін. літ.: Центр, наук, б-ка ім. В. І. Вернадського АН України: Бібліогр. покажчик. 1918-1993 pp. К., 1993; Дубровіна Л. А, Онищенко О. С. Історія Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. 1918-1941. К., 1998; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. 1918—1998: Бібліогр. покажчик за 1993-1998. К., 1998.
О. С. Онищенко.
