[рос. чекист, від ЧК (скорочення від чрезвычайная комиссия — надзвичайна комісія)] — штатний співробітник рад. органів держ. безпеки в період функціонування Всеросійської надзв. комісії і відповід. комісій в УСРР та ін. рад. республіках, їхніх органів на місцях (1917—22). З ліквідацією цих комісій термін «чекіст» не втратив свого значення і до розпаду СРСР неформально означав належність співробітника спецслужби до органів держ. безпеки, які послідовно реорганізовувалися у ДПУ, ОДПУ, НКВД, МДБ і КДБ СРСР.
В. О. Козенюк.
|
