— офіційна назва базової наук, одиниці, передбаченої статутом Укр. академії наук у Києві 1918. Кожна кафедра відповідала певній, визначеній академ. статутом галузі знань (наук, напряму). На кафедру обирався лише один академік, котрий розглядався як одноособова академ. установа. Як виняток 1925 на кафедру історії західноруського та укр. права, окрім академіка М. П. Василенка, було обрано М. О. Максимей
ка на правах члена-кореспондента АН. Під егідою кафедри могли утворюватися академ. комісії на чолі з відповід. академіком, до яких включали 1—2 штатних наук, працівників і групу позаштатних працівників, а також ін. академ. установи. Статут Академії передбачав утворення і функціонування у складі «класу юридичних наук» Відділу соціальних наук таких кафедр: філософії права; порівн. історії права; історії західно-руського та укр. права; слов'ян, законознавства; укр. звичаєвого права; держ., адм. і міжнар. права; кримінології (тут ішлося про всі суміжні дисципліни крим. циклу); цив. права і цив. політики; церк. права. З цього переліку впродовж 1918—27 було заміщено кафедри філософії права (О. М. Гіляров, 1922), порівн. історії права (Ф. В. Тарановський, 1918), історії західноруського та укр. права (М. П. Василенко, 1920), укр. звичаєвого (народного) права (О. І. Левицький, 1918; О. О. Малиновський, 1925); держ., адм. і міжнар. права (Б. О. Кістяківський, 1919; В. Е. Грабар, 1926), цив. права і цив. політики (О. М. Гуляєв, 1923; В. М. Гордон, 1925; С. С. Дністрянський, 1927). Вибори по кафедрах відбувалися в Академії до 1929, коли їх замінили виборами за циклами наук, а Статутом АН УСРР 1936 було закріплено, що вибори дійсних членів і членів-кореспондентів Академії відбуваються відповідно до вакансій, які відкриваються із зазначенням певної наук, спеціалізації у кожному конкр. випадку.
