Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нам-нар arrow НАРОДНІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ
   

НАРОДНІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ

— одна з форм народної творчості; організація виробництва творів декоративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу. Н. х. п. відомі в усіх країнах світу. В капіталістичних країнах кустарні Н. х. п. не витримували конкуренції дешевих фабричних виробів. У Росії в кін. 19— на поч. 20 ст. Н. х. п. підтримувалися земствами, хоча іноді на догоду замовникам заохочувалося створення і виробів низького міщанського гатунку, що призводило до витіснення нар. традицій і зниження худож. цінності виробів. Після перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції традиційні Н. х. п. дістали можливість для широкого розвитку в усіх республіках Рад. Союзу: в РРФСР— Вологодське мереживо, Єлецьке мереживо, Гжельська кераміка, Палехська мініатюра, Мстьорська мініатюра, Холуйська мініатюра (підлаковий розпис), Богородське різьблення на дереві, Хохломський розпис на дереві; в Білорусії — ткацтво, худож. обробка дерева; в Азербайджані — килимарство, худож. обробка металу; у Вірменії — мереживо, худож. метал; в Грузії — худож. обробка металу, кераміка; в Молдавії — ткацтво, кераміка; в Латвії, Литві, Естонії — ткацтво, худож. метал, кераміка, обробка шкіри; в Туркменії — килимарство; в Узбекистані — кераміка, обробка каменю, дерева. На Україні Н. х. п. є в усіх областях. Тут історично склалися худож. центри, кожен з яких має свої особливості. Найбільш відомі — Косів, Пистинь, Яворів (Івано-Фр. обл.), Опішня, Решетилівка (Полтав. обл.), Дибинці (Київ. обл.), Ічня, Дігтярі (Черніг. обл.), Петриківка (Дніпроп. обл.), Бубнівка, Клембівка (Вінн. обл.), Вижниця (Чернів. обл.), Кролевець (Сум. обл.). До 1960 Н. х. п. були зосереджені в кооперативних артілях, згодом реорганізованих у держ. ф-ки худож. виробів. Багато з них з 1968 увійшли в виробн.-худож. об'єднання. Помітне піднесення в розвитку нар. декоративно-ужиткового мист. відбулося після прийняття постанови ЦК КПРС "Про народні художні промисли" (1974). Модернізуються діючі підприємства, розширюється асортимент продукції Н. х. п. В 1970 переважна більшість Н. х. п. зосередилася в Респ. виробничо-худож. пром. об'єднанні худож. промислів М-ва місцевої пром-сті УРСР (Укрху-дожпромі), де творчу роботу скеровує центр. худож. конструкторсько-технологічне бюро (ЦХКТБ). В кін. 70-х рр. багато нар. майстрів почало працювати на підприємствах худож. фонду УРСР, що існують паралельно з підприємствами м-ва місц. пром-сті. Виробн. творів нар. мистецтва організовується й на підприємствах ін. м-в (сільського, лісового г-ва) та в окремих колгоспах (найбільше в Івано-Фр. та Закарп. областях). У системі Укрхудожпрому є 5 ви-робничо-худож. об'єднань (ВХО): їм. Т. Г. Шевченка в м. Києві (вишивка, худож. ткацтво); "Вінничанка" з філіями в Клембівці та Городківці (вишивка); "Гуцульщина" в Косові (кераміка, килимові вироби, худож. обробка дерева); "Полтавчанка" з виробничими дільницями в Опішні (вишивка), Нових Санжарах (килимарство), Великих Сорочинцях (вишивка), Лубнах (вишивка), Кременчуці (вишивка); "Україна" в Харкові (вишивка); 25 фабрик, головні з яких— ужгородська "Художпром" (кераміка, дерево), Івано-Фр. ф-ка худож. виробів ім. Рози Люксембург (вишивка), Коломийська ф-ка худож. виробів ім. 17 вересня (килими), Львів. Ф-ка худож. виробів ім. Лесі Українки (вишивка, різьблення на дереві), Кролевецька ф-ка худож. виробів (ткацтво), львів. ф-ка худож. виробів "Перемога" (вишивка), Решетилівська ф-ка худож. виробів ім. Клари Петкін (вишивка, килими, декоративне ткацтво), богуславська ф-ка худож. виробів "Перемога" (ткацтво), петриківська ф-ка "Дружба" (худож. розписи); а також опішнянський завод "Художній керамік". Унікальні та естетично самостійні твори нар. мист. виготовляють і майстри-надомники, які об'єднані в обл. худож.-виробничих майстернях. В системі М-ва місц. пром-сті УРСР є спеціалізовані навч. заклади: Вижницьке уч-ще прикладного мист., Косівський технікум нар. худож. промислів ім. В. І. Касіяна, Ужгород. уч-ще прикладного мист. і проф.-тех. уч-ща (Решетилівське, Кролевецьке). Розвиткові Н. х. п. УРСР сприяє торговельна мережа системи Укрхудожпрому з центрами в 9 областях України. Крім того, продукці я Н. х. п.— килими, скатерки, рушники, сорочки, хустки, скриньки, барильця, куманці, посуд, жіночі прикраси, іграшки тощо — широко постачається в інші республіки Рад. Союзу та експортується в різні країни світу (щороку в 24—26 країн). Вироби Н. х. п. експонуються на обласних, респ., всесоюзних і міжнар. виставках, у музеях (Київському музеї українського народного декоративного мистецтва, Українському музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини, в музеях нар. архітектури та побуту УРСР у Києві, Ужгороді, Переяславі-Хмельницькому). Н. х. п. Рад. Союзу та ін. соціалістичних країн відроджують кращі традиції нар. мист., поєднуючи їх з новими образами, сюжетами, орнаментикою; співробітничають з індустріальною художньою промисловістю і художниками-професіоналами. Вироби Н. х. п. знаходять широке застосування, вносячи творче й естетичне начало в життя і побут людей.

Літ.: Манучарова Н. Д. Художні промисли Української PCP. К., 1953; Бутник-Сіверський Б. С. Українське радянське народне мистецтво [кн. 1—2]. К., 1966—70; Русские художественные промыслы. Вторая половина XIX—XX вв. М., 1965; Делійська M. Д. Майстри народного мистецтва Української PCP. Довідник. К., 1966; Народні художні промисли України. Збірник наукових праць. К., 1979; Художні промисли України. Альбом. К., 1979.

І. В. Сакович.

 

Схожі за змістом слова та фрази