Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГУЦУЛЬЩИНА
   

ГУЦУЛЬЩИНА

— історико-етнографічна область України. Охоплює південні гірські райони Івано-Франківської, південно-західну частину Чернівецької та південно-східну частину Закарпатської (Рахівський район) областей. Назва Г. походить від етнографічної назви населення цього регіону — гуцулів. Перші відомості про Г. з'явилися у польських джерелах 14—15 ст. Особливістю соціально-правового життя на Г. було те, що його внутр. органічну основу впродовж віків (до поч. 20 ст.) становило звичаєве право. Діяла обов'язковість підпорядкування кожного мешканця краю його нормам. Важливе місце в цьому праві належало правовим традиціям, звичаям і поглядам, що регламентували право власності. Істотну роль у системі звичаєвого права Г. відігравали також норми, які регулювали організацію полонинського випасу худоби та лісоруб, робіт. Звичаєве право було базовим і у сфері сімейно-шлюбних відносин. Саме його норми були вирішальними в закріпленні структури сім'ї, визначенні функцій її членів, їх особистого та майнового становища. Багатовіковий національний та соціальний гніт, який на Г. був особливо відчутним, спричинив виникнення і розвиток такої специфічної форми боротьби проти поневолення, як карпатське опришківство. Най-відомішими ватажками цього руху були О. Довбуш, В. Баюрак, І. Бойчук. З Г. пов'язане таке короткочасне державне утворення, як Гуцульська Республіка (листопад 1918-червень 1919).

Літ.: Шухевич В. Гуцульщина, ч. 1-5. Л., 1899-1908; Грабовецький В. В. Гуцульщина XIII — XIX ст. Л., 1982; Гуцульщина. Істор.-етногр. дослідження. K., 1987.

Т. Г. Андрусяк, В. І. Прилуцький.

 

Схожі за змістом слова та фрази