— у давнину країна на 3. Малої Азії у долині р. Герм (тепер тер. Туреччини). Була населена індоєвроп. племенами лідійців. На тер. Л. були багаті родовища золота. Бл. 7 ст. до н. е. тут почалося карбування перших в історії людства монет. На поч. 1-го тис. до н. е. Л. входила до складу Фрігії. На поч. 7 ст. до н. е. стала самостійною д-вою (столиця Сарди). У Л. правили дин. Гераклідів (з 12 ст. до н. е.), Мермнадів (з 7 ст. до н. е.). За правління Креза влада Л. поширилася майже на всю Малу Азію. В 546 до и. е. Л. захопив перс. цар Кір II. В 4 ст. до н. е. тер. Л. входила до д-ви Александра Македонського, в 3—2 ст. до н. е.— д-ви Селевкідів, потім до Пергаму. В 133 до н. е. стала частиною рим. провінції Азія.
|
