Марина Іванівна [26.ІХ (8.Х) 1892, Москва — 31. VIII 1941, Єлабуга] — рос. рад. поетеса. Перші збірки — "Вечірній альбом" (1910), "Верстви" (1916, вид. 1921). Не сприйнявши Великої Жовтн. соціалістичної революції, Ц. емігрувала (1922). В поезії періоду еміграції з'являються ан-тибуржуазні мотиви (поема "Крисолов", вірші "Хвала багатим", "Читачі газет" та ін.), роздуми про життя в Рад. Союзі ("Туга за батьківщиною! Давно...", "Світанок на рейках", "Челюскінці"), У циклі "Вірші до сина" (1932) писала про Рад. Союз як про новий світ людей. У 1938—39 створила антифашист. твори (цикл "Вірші до Чехії"). Автор літературознавчих досліджень ("Мій Пушкін", 1937, та ін.). Перекладала твори укр. поетів (І. Франка, Лесі Українки) та ін. У 1939 повернулась на Батьківщину.
Тв.: Избранные произведения. М.— Л., 1965; Сочинения, т. 1—2. М., 1980; Мой Пушкин. М., 1981.
І. Т. Крук.
