Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow вид-висот arrow ВИРОБНИЦТВО
   

ВИРОБНИЦТВО

матеріальне - процес створення матеріальних благ, необхідних для існування й розвитку людського суспільства, що відбувається на всіх його ступенях. Процес взаємодії людини з природою є процесом праці. Він передбачає три моменти: працю людини, предмети праці, тобто все те, на що спрямована доцільна діяльність людини; засоби праці, насамперед знаряддя В. Вирішальним фактором є праця як виключна властивість людини, що опосереднює, регулює і контролює обмін речовин між людиною і природою. Засоби праці і предмети праці становлять засоби виробництва. Головну роль відіграють знаряддя праці, в яких втілюються досягнення людського суспільства, успіхи людини в оволодінні силами природи. Засоби В. і люди з їхнім виробничим досвідом та знаннями в сукупності становлять продуктивні сили суспільства. Між цими елементами продуктивних сил існують глибокий взаємозв'язок і взаємозумовленість. Людина, яка не тільки приводить у рух засоби В., а й виробляє і вдосконалює їх, є гол. і визначальною силою. Рівень розвитку продуктивних сил характеризується ступенем розвитку техніки, знарядь праці, виробничого досвіду і наук. знань людей. "Економічні епохи,- за висловом К. Маркса,- різняться не тим, що виробляється, а тим, як виробляється, якими засобами праці" (Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 177). В процесі взаємодії засобів В. і праці людини, тобто в процесі В., створюються матеріальні блага, які є єдиним джерелом задоволення людських потреб. Виготовляючи матеріальні блага, люди вступають у певні зв'язки і відносини - виробничі відносини. Тому В. є завжди суспільним. Воно має дві сторони: продуктивні сили і виробничі відносини. Для того, щоб міг початися процес В., має відбутися з'єднання робочої сили і засобів В.

Спосіб такого з'єднання визначають форми власності на засоби В. Сусп. В. в цілому охоплює як безпосереднє В., так і розподіл, обмін і споживання. Визначальна роль у їхній взаємодії належить В., оскільки тут створюється об'єкт споживання, а ін. стадії активно впливають на нього. Важлива роль у розвитку В. належить науці. Швидке й широке застосування у В. її досягнень (див. Науково-технічний прогрес) веде до того, що наука дедалі більшою мірою стає безпосередньою продуктивною силою. Сусп. В. складається з двох великих підрозділів: виробн. засобів виробн. (І підрозділ) і виробн. предметів споживання (II підрозділ; див. Відтворення). В. розвивається відповідно до діяння об'єктивних економічних законів, гол. з яких є осн. економічний закон, притаманний певному способові виробництва. Як єдність продуктивних сил і виробничих відносин В. становить спосіб виробництва матеріальних благ, який визначає характер певного суспільства. За капіталізму приватна власність на засоби В. об'єктивно зумовлює підкорення В. інтересам збагачення класу власників засобів В., експлуатацію тих, хто позбавлений засобів В. Гонитва за наживою породжує конкуренцію та анархію виробництва, антагонізм експлуататорів та експлуатованих, класову боротьбу, економічні кризи, диспропорції сусп. В. За соціалізму сусп. власність на засоби В., що є основою його екон. системи, створює сусп.-екон. відносини, для яких характерна екон. рівність людей, відсутність експлуатації людини людиною, панування відносин товариського співробітництва та соціалістичної взаємодопомоги. В. підпорядковане основному економічному закону соціалізму, планомірному, пропорційному розвитку економіки.

В умовах розвинутого сусп. поділу праці В. складається з великої сукупності різних спеціалізованих галузей, розвивається на основі науково-технічної революції, гол. змістом якої є автоматизація виробництва. Автоматизація докорінно змінює працю людини і її місце у В., забезпечує необмежене зростання продуктивності праці. Розвиток В. в СРСР та ін. соціалістичних країнах, його інтенсифікація і підвищення екон. ефективності підпорядковані завданням створення матеріально-технічної бази комунізму, побудові розвинутого соціалізму. Екон. програма КПРС спрямована на побудову комуністичного суспільства на основі динамічного і пропорційного розвитку сусп. В., прискорення науково-тех. прогресу, всемірного поліпшення якості роботи в усіх ланках нар. г-ва, дедалі повнішого задоволення матеріальних і культ. потреб людини.

Літ.: Маркс К. Капітал, т. 1. К., 1954; Медведев В. А. Социалистическое производство. М., 1976; Пахомов Ю. Н. Производственные отношения развитого социализма. К., 1976; Экономические проблемы развитого социалистического общества. К., 1977.

А. А. Чухно.

 

Схожі за змістом слова та фрази