— у пд.-зх. частині Дніпроп. обл. УРСР. Утворений 1925. Площа 1,4 тис. км2. Нас. 46,1 тис. чол. (1979). У районі — 90 населених пунктів, підпорядкованих 2 селищним і 14 сільс. Радам нар. депутатів. Центр — м. Кривий Ріг. Поверхня району рівнинна, подекуди розчленована ярами і балками. Осн. корисна копалина — залізна руда (Криворізький залізорудний басейн). Річки — Інгулець та його притоки Саксагань, Боковенька та ін. В межах району — Карачуновське та Південне водосховища, його тер. проходить Дніпро — Кривий Ріг канал Грунти чорноземні. Розташований у степовій зоні. Осн. пром. і культур. центр— місто обл. підпорядкування Кривий Ріг. Найбільші підприємства у районі — Христофорівський з-д вогнетривких блоків і бетонів, криворізькі комбінати хлібопродуктів з-да 1 і № 2, Радушненське хлібоприймальне підприємство. 5 будинків побуту. С. г. спеціалізується на виробн. м'яса, молока, яєць вирощуванні овочевих, зернових (озима пшениця, ячмінь, кукурудза) та кормових культур. Площа с.-г. угідь 1979 становила 103,2 тис. га, у т. ч. орні землі — 90,9 тис. га. Зрошується 18,4 тис. га. У К. р.— 19 радгоспів, у т. ч. птахорадгосп, держ. племінний завод, держ. племінний птахозавод, птахофабрика; райсільгосптехніка. Залізничні станції: Гейківка, Коломойцеве, Мусіївка, Радушна. Автошляхів — 360 км, у т. ч. з твердим покриттям — 330 км. У районі — 27 заг.-осв. га музична школи, 50 лік. закладів, у т. ч. 5 лікарень; туберкульозний санаторій. 18 будинків культури, 18 клубів, 45 кіноустановок, 33 б-ки. У К. р. видається газ. "Сільський трудівник" (з 1939). ф. П. Коваленко. криворізький російський музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка. Засн. 1935 як Дніпроп. пересувний робітничо-колгоспний театр, з 1937 — в Дніпродзержинську. В роки Великої Вітчизн. війни працював у Леніногорську, Гур'єві (Каз. РСР), 1944 театр повернувся в Дніпродзержинськ, в 1949 переведений в Кривий Ріг (з 1967 — Муз.-драм. театр). У репертуарі театру — твори класичної і сучас. рос. ("Безприданниця" О. Островського, "Ревізор", "Одруження" М. Гоголя, "Вороги" Горького "Провінційні анекдоти" Вампілова) і укр. ("Коли мертві оживають" І. Рачади) драматургії, п'єси авторів братніх республік (А. Макайонка, М. Каріма), а також зарубіжних авторів (Софокла, Кальдерона), оперети рад. і зарубіжних композиторів (О. Сандлера, І. Дунаєвського, І. Кальмана, Ф. Легара, Й. Штрауса, Ф. Лоу та ін.). В театрі працювали: нар. арт. УРСР Б. Тягно, засл. діячі мист. УРСР М. Єсипенко, Є. Сахаров, засл. діяч мист. РРФСР І. Бахметьєв, нар. арт. БРСР Б. Уксусов, нар. арт. Удм. АРСР М. Ісаєв та ін. В складі трупи (1980) — засл. артисти УРСРС. Анненкова, В. Браславський.
P.M. Ковиліна.
