—набуття особою при народженні (незалежно від місця її народження) громадянства тієї д-ви, громадянами якої є її батьки. Застосовується здебільшого в законодавстві тих д-в, які заінтересовані в скороченні еміграції. У ряді країн (Італія, Іспанія)"П. к."п. грунтується на зверхності в сім'ї чоловіка (дитина набуває при народженні громадянство батька), в ін. д-вах — на визнанні рівноправності чоловіка і жінки. В СРСР при визначенні громадянства дитини головним визнається "П. к." п. Основи законодавства Союзу PCP і союзних республік про шлюб та сім'ю, Закон про громадянство СРСР 1978 встановлюють, що дитина, обоє з батьків якої на час її народження були громадянами СРСР, визнається рад. громадянином, незалежно від того, народилася вона на території СРСР чи за його межами. Як правило, "П. к." п. застосовується в поєднанні з "права грунту" принципом
В. Н. Денисов.
|
