Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow голо-гон arrow ГОЛОВНИЙ МОЗОК
   

ГОЛОВНИЙ МОЗОК

- вищий відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин. Міститься в черепній коробці і через великий потиличний отвір переходить у спинний мозок. У Г. м. людини розрізняють стовбур мозку, мозочок і великий мозок (великі півкулі). Г. м. вкривають три оболонки: тверда, павутинна і судинна. В ньому є система порожнин, заповнених ліквором - рідиною, що продукується судинним сплетенням. Тканина мозку складається з сірої речовини - скупчення нервових клітин (див. Нервова тканина) і білої - скупчення відростків цих клітин - нервових волокон. Сіра речовина утворює кору великих півкуль головного мозку, зовн. частину мозочка і ядра стовбура мозку. Нервові клітини та їхні відростки оточені нейроглією, яка виконує опірну й трофічну (див. Трофіка) функції. Стовбур Г. м.- це продовження спинного мозку. В ньому розрізняють ромбовидний мозок, середній мозок і проміжний мозок. Ромбовидний мозок складається з довгастого мозку і мосту. Порожнину ромбовидного мозку наз. четвертим шлуночком, дно якого являє собою ромбовидну ямку. В ромбовидному мозку розміщені ядра 5-12 пар черепномозкових нервів, а також бульбарний відділ дихального і судинорухового центрів. Тут частково міститься ретикулярна формація, яка полегшує і гальмує рефлекторну діяльність спинного мозку; вона здатна й активувати кору півкуль головного мозку. Через неї йдуть провідні шляхи від спинного мозку до Г. м. та в зворотному напрямі. До ромбовидного мозку прилягає мозочок, який відіграє важливу роль у регулюванні рівноваги тіла, координації рухів і підтримуванні тонусу м'язів. Середній мозок складається з чотиригорбикового тіла і ніжок мозку.

Тут містяться ядра чотиригорбикового тіла, чорна субстанція, червоне ядро, ядра 3 і 4-ї пар черепно-мозкових нервів. З цим відділом Г. м. пов'язані існування орієнтувальних безумовних рефлексів на світлові та звукові подразнення, а також здійснення статичних рефлексів і рефлексів положення тіла. До проміжного мозку відносять надгорбову ділянку разом з епіфізом, зорові горби з прилеглими до них колінчастими тілами і підгорбову ділянку. В цьому відділі мозку міститься третій (щілино-видний) шлуночок, з'єднаний отворами з кожним з бокових шлуночків і водопроводом - з четвертим шлуночком. Зоровий горб є колектором доцентрових нервових волокон, що передають імпульси від більшості рецепторів організму і в свою чергу передають їх до кори Г. м., смугастого тіла, підгорбової ділянки, червоного ядра, ромбовидного мозку і мозочка. Підгорбова, або гіпоталамічна, ділянка включає в себе сірий горб, соско-видне тіло й воронку, на кінці якої розташований гіпофіз. Ця ділянка є вищим підкірковим вегетативним центром (див. Вегетативна нервова система) і разом з гіпофізом являє собою єдиний нейроендокринний механізм, який великою мірою здійснює регуляцію процесів обміну речовин в організмі. Великий мозок складається з двох півкуль, з'єднаних мозолистим тілом. Кожна з них поділена на частки (лобну, тім'яну, вискову, потиличну і острівкову). Поверхня півкуль поділена борознами на звивини. У глибині півкуль містяться бокові шлуночки. Нервові клітини в глибині півкуль утворюють т. з. підкіркові вузли - смугасте тіло і бліду кулю, що є вищими відділами т. з. екстрапірамідної системи, яка здійснює безумовнореф-лекторну діяльність організму. У вищих тварин і людини екстрапірамідна система займає підпорядковане корі положення. Кора Г. м. складається з нервових клітин, розташованих у вигляді шести основних шарів, що відрізняються один від одного величиною, формою і густотою розміщення клітин. У корі виділяють окремі кіркові центри: руху, чутливості, зору, слуху, нюху тощо. Біла речовина півкуль сформована з нервових волокон, що забезпечують зв'язок клітин кори і підкіркових вузлів між собою та з клітинами нижчеза-леглих відділів центр. нервової системи. Через мозолисте тіло здійснюється зв'язок між обома півкулями. До кори по відповідних шляхах надходять доцентрові імпульси від рецепторів (больових, тактильних, хеморецепторів, барорецепторів тощо) поверхневих і глибинних відділів організму, а також від органів нюху, зору, слуху. Відцентрові нервові імпульси (див. Відцентрові нервові волокна) по низхідних шляхах надходять до м'язів. Частина імпульсів проходить прямо від кори до передніх рогів спинного мозку (пірамідний шлях) і до рухових ядер черепномозкових нервів (кортиконуклеарний шлях), а частина спочатку надходить до червоного ядра, мозочка; крім того, частина імпульсів надсилається до підкіркових вузлів, зорового горба, вегетативних центрів надгорбової ділянки. Кора мозку, за образним висловом І. П. Пав-лова, є розпорядником і розподільником усієї діяльності організму (див. Повне зібр. тв., т. З, кн. 2, 1951, с. 409). З її функцією пов'язано пристосування до постійно змінюваних умов середовища; у людини, крім того, бере участь у здійсненні мислення, мови. Маса Г. м. становить бл. 2% маси тіла, разом з тим він утилізує 20% ввібраного організмом кисню. Г. м. забезпечують кров'ю артерії басейну внутр. сонних і хребетних артерій та кілька рівнів колатерального кровообігу, основним з яких є артеріальне (вілізієве) коло великого мозку. Відтікає кров через поверхневі та глибокі вени в синуси твердої мозкової оболонки. Обмін речовин у мозку змінюється від змін його функціонального стану. Захворювання Г. м. дуже численні й пов'язані зі змінами запального, дегенеративного, травматичного та ін. характеру. Вони супроводяться ознаками випадіння функцій мозку або його подразненням; порушеннями центр. регуляції вегетативних функцій, змінами психіки тощо. При лікуванні їх зважають на фактори походження, патологічні механізми розвитку захворювання. Нерідко лікування буває симптоматичним. Іл. див. на окремому аркуші, с. 384-385.

А. П. Ромоданов.

 

Схожі за змістом слова та фрази