Микола Дем'янович [23.1 (4.II) 1900, Київ — 9.ІІІ 1980, Москва] — рад. військ. та держ. діяч, генерал-полковник військ зв'язку, Герой Соціалістичної Праці (1975). Член КПРС з 1919. В Рад. Армії з 1918. Учасник громадян. війни. В 1934 закінчив Військ. електротех. академію РСЧА. З 1935 — на відповідальній роботі в Наркоматі оборони СРСР, Наркоматі зв'язку СРСР. Учасник рад.-фінл. війни 1939—40. Під час Великої Вітчизн. війни — нач. зв'язку Зх. напряму, Зх. фронту, заст. нач. Гол. управління зв'язку Рад. Армії, нач. управління зв'язку штабу головнокоманд. рад. військами на Далекому Сході. З 1946 — нач. зв'язку Генштабу. В 1948—75 — міністр зв'язку СРСР. З 1975 — на пенсії. На XXII—XXIV з'їздах партії обирався кандидатом у члени ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 4— 9-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, ін. орденами, медалями.
|
