Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow танг-тая arrow ТАШКЕНТ
   

ТАШКЕНТ

— столиця Узб. РСР. Один з найбільших екон. та культур. центрів СРСР. Розташований у Ташкентському оазисі, в долині р. Чирчику, на вис. 440—480 м над р. м. Площа 250 км2. Населення 1944 тис. чол. (1983). Поділяється на 10 міськ. районів. Історія міста налічує 2 тис. років (1983 відзначався його 2000-річний ювілей). У 6 ст. Т, входив до Тюркського каганату. В 8—9 ст. був центром самостійного володіння Чач (Шаш) і мав назву Бінкент. Під назвою Ташкент вперше згадується в 11 ст. У 9—10 ст. входив до д-ви Саманідів, з кін. 10 до поч. 13 ст.— до д-ви Караханідів і д-ви кара-китаїв. У 14 ст. завойований Тімуром. У 2-й пол. 16 ст. приєднаний до Бухарського ханства, 1809 — до Кокандського ханства. З 1865 — у складі Рос. імперії. З 1867 Т.— центр Туркестанського генерал-губернаторства і Сирдар'їнської обл. В 1903 в Т. створено с.-д. гурток. Під час революції 1905—07 Т. перетворився на центр революц. руху в Серед. Азії. В 1906 відбулася 1-а крайова конференція с.-д. орг-цій Туркестану. Трудящі Т. брали участь у Середньоазіатському повстанні 1916. Рад. владу встановлено 1 (14).ХІ 1917. В квітні 1918 Т. став столицею Туркестанської АРСР. У червні 1918 в Т. відбувся І з'їзд Комуністичної партії Туркестану. Під час громадян. війни 1918—-20 Т.— осередок боротьби народів Серед. Азії проти басмацтва та іноз. інтервентів. У 1924 робітників Т. нагороджено орденом Червоного Прапора. З 1924 Т. — у складі Узб. РСР, 1930 став її столицею. З 1938 — також обл. центр. Т.— місце зустрічей і симпозіумів діячів науки й культури країн Азії та Африки. В місті відбулася Ташкентська зустріч 1966 керівників Індії та Пакистану. Т. нагороджено орденом Леніна (1983). У місті працюють бл. 200 пром. об'єднань і підприємств, на яких виробляється понад 20 % всієї пром. продукції республіки. Обсяг валової пром. продукції міста 1980 зріс порівняно з 1940 у 37 раз. Провідне місце у багатогалузевому пром. комплексі міста посідає машинобудування, в т. ч. сільськогосподарське, текст., електротех- і транспортне. Найбільші підприємства: Ташкент. завод сільськогосподарського машинобуд. ("Ташсільмаш"), "Узбексільмаш", виробничі об'єднання "Ташкентський тракторний завод" та авіаційне, з-ди: "Узбектекстильмаш", екскаваторний, "Компресор", рем.-підшипниковий, інструм., "Ташгазоапарат", електротех., кабельний, електронної техніки, абразивний комбінат. Т.— значний центр легкої пром-сті — текстильної (Ташкентський текст. комбінат — один з найбільших в СРСР), швейної, трикотажної, взуттєвої. Харч. пром-сть представлена молочною, м'ясною, консервною, кондитерською галузями. Підприємства хім., нафтохім., скляної, фарфоро-фаянсової, буд. матеріалів пром-сті. Електроенергія надходить від Чирчик-Бозсуйського каскаду ГЕС та Ташкентської ДРЕС. Т.— найбільший трансп. вузол Серед. Азії, Значний центр залізничних (9 залізничних станцій) і авіаційних сполучень (міжнар. аеропорт). З 1977 діє Ташкентський метрополітен. Т.— важливий культур. центр. У 1981/82 навч. р. в Т. було 259 загальноосв. шкіл (276,8 тис. учнів), 36 серед. спец. навч. закладів (54 тис. учнів), 43 профес.-тех. уч-ща (28,6 тис. учнів). У 19 вищих навч. закладах і філіалі Київського інституту інженерів цивільної авіації налічувалося понад 150 тис. студентів. Вузи: Ташкентський університет імені В. І. Леніна, інститути: мед., пед., політех., с.-г., автомоб.-дорожній, текстильної та легкої промисловості, інженерів залізничного транспорту, Середньоазіатський мед. педіатричний, культури; консерваторія, театрально-худож. та ін. В Т.— Академія наук Узбецької РСР і 111 н.-д. ін-тів та проектно-конструкторських орг-цій. Працюють Ін-т історії партії при ЦК Компартії Узбекистану — філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, Середньоазіат. відділення ВАСГНІЛ. У місті — Держ. б-ка Узб. РСР ім. А. Навої, 204 масові б-ки (фонд — 8,6 млн. одиниць зберігання); 165 клуб. закладів; 182 кіноустановки; 9 театрів — Акад. Великий театр опери та балету ім. А.Навої, Узб. театр драми ім. Хамзи, Узб. муз. театри ім. Мукімі, Узб. Драм. театр "Йош гвардія", Рос. театр драми ім. М. Горького та ін., філармонія, цирк; концертні зали ім. Я. М. Сверд лова та "Бахор"; кіностудія "Узбекфільм". В Т. з 1968 (раз у 2 роки) проводиться Міжнар. кінофестиваль країн Азії, Африки і Лат. Америки. Музеї — Ташкентський філіал Центр. музею В. І. Леніна, Держ. музей історії народів Узбекистану ім. Айбека, Держ. музей л-ри ім. А. Навої, Держ. музей мистецтв Узб. РСР, Музей дружби народів СРСР та ін. Позашкільні заклади: 13 палаців і будинків піонерів та школярів, спортивні школи, станція юних техніків, екскурсійно-туристська станція тощо. В Т. працюють вид-ва: "Узбекистан", "Укітувчі" ("Учитель"), "Фан" ("Наука"), "Медицина" та ін., Головна редакція Узб. Рад. Енциклопедії. Виходять 19 респ. газет і міські —"Ташкент окшомі" ("Вечірній Ташкент";

узб. і рос. мовами), 35 багатотиражних газет, 72 журнали. В Т.

— телеграфне агентство (УзТАГ)-Республіканське радіо веде передачі узб., рос., тадж., казах., каракалп., тат. та уйгурською мовами. Телепередачі ведуться по 4 каналах. Телецентр. Пам'ятки архітектури: медресе Баракхана і Кукельдаш (обидва— 16 ст.), мавзолеї Зайнутдінабо-бо (14—16 ст.) та Зангіата (15— 16 ст.), мечеті Намагох і Джамі (обидві — 19 ст.) та ін. В рад. час споруджено Будинок Уряду Узб. РСР (1931—32, арх. С. Полупанов; реконструкція 1951—55, арх. С. Розенблюм), будинки Великого театру опери та балету ім. А. Навої (1938—47, арх. О. Щусєв), ЦК Компартії Узбекистану (1964, арх. В. Березін та ін.). Після землетрусу 1966 Т. відбудовано з допомогою всіх союзних республік: ансамбль площі Леніна (1966— 72, арх. Б. Мезенцев, Б. Зарицький та ін.), Ташкентський філіал Центр. музею В. І. Леніна (1970, арх. Є. Розанов та ін.), готель "Узбекистан" (1974, арх. І. Мерперт та ін.), Будинок друку (1975, арх. Р. Блазе), Палац дружби народів СРСР (1981, арх. Розанов та ін.). Серед новобудов — житловий район "Український" (1966—70, арх. О. Заваров та ін.), експериментальна школа (1966—70, арх. Й. Каракіс, Н. Савченко та ін.; мозаїчне панно "Великий Кобзар", 1969—71, художник В. Куткін). Пам'ятники: В. І. Леніну (1974, скульптор М. Томський), 14 туркестанським комісарам (1962, скульптор Д. Рябичев), меморіальний комплекс "Невідомому солдату" (1975, скульптори Я. Шапіро та ін.), О. Пушкіну (1974, скульптор М. Анікушин), Ібн-Сіні (1980, скульптори В. Аксьонов та ін.). Піт,: Города Узбекистана. Ташкент, 1965; Древний Ташкент. Ташкент, 1973; Рашидов Г. Р. История социалистического Ташкента, т. 1—2. Ташкент, 1965—66: Народное хозяйство Узбекской ССР за 60 лет Советской власти. Ташкент, 1977; Адытов С, Максумов П., Турсунов Ф. Город, рожденный дважды. М., 1970; Ташкент. Энциклопедия. Ташкент, 1983.

У. У. Умаров.

ташкент - leksika.com.uaташкент - leksika.com.uaташкент - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази