(лат. liberum veto — свобода заборони) — у феод. Польщі право депутата своїм вето забороняти прийняття сеймом або сеймиками певного акта чи рішен ня. Вперше вжито 1652. Шляхта широко використовувала Л. в. в своїх інтересах, посилюючи феод. анархію в країні. В 1764 застосування Л. в. було скасовано при розв'язанні екон. питань; остаточно ліквідовано конституцією Польщі 1791
|
