Семен Костянтинович [6 (18).ІІ 1895, с. Фурманка, тепер с. Фурманівка Кілійського р-ну Одес. обл.— 31.ІІІ 1970, Москва] — рад. військ. діяч, Маршал Рад. Союзу (1940), двічі Герой Рад. Союзу (1940, 1965). Член КПРС з 1919. Учасник 1-ї світової та громадян. воєн. У Рад. Армії з 1918. В 1922 і 1927 закінчив Вищі військ. академічні курси, 1930 — курси командирів-єдиноначальників при Військ.-політ. академії ім.
В. І. Леніна. З липня 1937 — команд. військами Пн.-Кавказ., з вересня 1937—Харків., з лютого 1938 — Київ. особливого військ. округів. У вересні 1939 командував військами Укр. фронту, що брали участь у визволенні зх.-укр. земель. З травня 1940 до 19.VІI 1941 — нарком оборони СРСР. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 — заст. наркома оборони СРСР (липень — вересень 1941) і головнокоманд. військами Зх. (з липня 1941) і Пд.-Зх. (вересень 1941 — червень 1942) напрямів, одночасно командував Зх. (липень — вересень 1941), Пд.-Зх. (вересень —грудень 1941, квітень — липень 1942) фронтами, представник ставки Верховного Головнокомандування. В 1945—60 — команд. військами ряду військ. округів. З 1960 — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів М-ва оборони СРСР. У 1961—70 — голова Рад. к-ту ветеранів війни. В 1939—52- член ЦК ВКП(6), з 1952 — кандидат у члени ЦК КПРС. У 1938—40 — член ЦК КП(б)У. Депутат Верховної Ради СРСР 1—7-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликаная. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом "Перемога", ін. орденами, медалями. Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.
