- електромеханічний пристрій, що надає руху робочим машинам і механізмам. Осн. частини Е.: електродвигун, який є джерелом мех. енергії, апаратура керування і захисту, а також мех., гідравлічна або електр. передача. Розрізняють Е. одиночні (кожну машину або механізм обладнують окремим електродвигуном) і багато двигунові (окремі робочі частини машини або механізму приводяться у рух самостійними електродвигунами); нерегульовані (з постійною частотою обертання) і регульовані (з плавною зміною частоти обертання). Є також рідко застосовуваний груповий Е., в якому рух від одного електродвигуна передається трансмісією групі робочих машин або механізмів. Різновид одиночного- індивідуальний Е. (електродвигун конструктивно поєднано з машиною або механізмом). Поширені й автоматизовані Е., що ними керують дистанційно, часто за певною програмою або за допомогою засобів обчислювальної техніки. Е. застосовують у металорізальних верстатах, прокатних станах, у засобах рейкового і безрейкового транспорту тощо.
Ю. Г. Блавдзевич.
|
