Мате [справж. ім'я і прізв.— Бела Франкль (23. IV 1896, с. Матольч, Угорщина — 11.VI 1937, Уеска, Іспанія)] — угорський письменник. Член Компартії з 1920. В роки 1-ї світової війни попав у рос. полон (1916). В період громадян. війни брав участь у партизанській боротьбі в Сибіру, в складі регулярної Червоної Армії — в боях за Київ, у штурмі Перекопу. Після демобілізації працював на дипломатичній, парт. і рад. роботі. Почав друкуватися 1924. В романі "Добердо" (1936) викривав імперіалістичну війну, показав пробудження політ. свідомості в солдатських масах. Багато творів присвятив героїці соціалістичної революції, будівництву соціалізму в СРСР, життю і боротьбі угор. народу проти хортистського режиму в Угорщині, темі інтернаціональної солідарності трудящих. З 1936 в Іспанії під ім'ям генерала Пауля Лукача командував 12-ю Інтернаціональною бригадою. Загинув у бою. В 1979 прах 3. перевезено до Угорщини. Був тісно зв'язаний а Україною, куди з 1928 приїжджав майже щороку. Жив у с. Біликах Кобеляцького р-ну Полтав. обл. (тут відкрито літ.-меморіальний музей М. Залки). Багато творів 3. тематично пов'язані з Україною (повість "Генерал", роман "Комети повертаються", 1936, незакінч.). У 1930 брав участь у Міжнар. конференції революц. письменників у Харкові. Нагороджений рад. орденом Червоного Прапора. Портрет с. 192.
Тв.: Укр. перекл.— Повість про вічний мир. X., 1929; Мирослав воює. К., 1936; Добердо.—Оповідання. К., 1979; Рос. перекл.— Избранное. М 1955.
Літ.: Россиянов О. К. Мата Залка. М., 1964: Мата Залка — писатель, генерал, человек. М., 1976; Про Мате Залку. К., 1979; Мартемьянова Е. С. Мата Залка. Биобиблиографический указатель. М.. 1958.
