Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow голо-гон arrow ГОНЧАР
   

ГОНЧАР

Олесь (Олександр) Терентійович (н. 3.1V 1918, с. Сухе, тепер Кобеляцького р-ну Полтавської обл.) - український рад. письменник, громадський діяч, акад. АН УРСР (з 1978), Герой Соціалістичної Праці (1978). Член КПРС з 1946. З 1938 навчався в Харків. ун-ті. Закінчив Дніпроп. ун-т (1946). У 1941 добровільно пішов на фронт. Перші оповідання опублікував 1938. Видатним твором рад. л-ри стала трилогія Г. "Прапороносці" ("Альпи" та "Голубий Дунай", 1946-47, Держ. премія СРСР, 1947; "Злата Прага", 1948, Держ. премія СРСР, 1948). У цьому творі, пройнятому почуттям рад. патріотизму і про-лет. інтернаціоналізму, Г. яскраво відтворив істор. визвольну місію Рад. Армії, показав духовну, моральну велич і красу воїнів країни соціалізму. Героїка Великої Вітчизн. війни, мужність борців проти фашизму стали темами оповідань "Весна за Моравою", "Модри камінь", "Ілонка", "Гори співають" і повісті "Земля гуде" (1947) - про подвиг полтавських комсомольців-підпільників на чолі з Лялею Убийвовк. У творах 50-х pp.- оповіданнях "Пороги", "Соняшники", "Жайворонок" "Maina з Верховини", "Чари-комиші" та ін., в повістях "Микита Братусь" (1951) і "Щоб світився вогник" (1954) Г. змалював творчі будні рад. людей, цілісні, духовно багаті характери сучасників. Важливим етапом у творчості Г. стала дилогія "Таврія" і "Перекоп" (1952 -57), в якій показано гартування класової свідомості сільс. бідноти в передреволюц. роки й героїчну боротьбу трудящих проти контрреволюції та іноз. інтервентів в часи громадян. війни. В романі "Людина і зброя" (1960, Держ. премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1962) зображено події війни проти нім. фашизму на її першому етапі, утверджується думка про необхідність відвернення нової війни. Герої роману в новелах "Тронка" (1963, Ленінська премія, 1964) - наші сучасники, будівники комуністичного майбутнього. В романі "Циклон" (1970) значне місце приділено темі соціалістичного мистецтва. Тему виховання молодого покоління, наступності традицій рад. людей порушено в повісті "Бригантина" (1975) і романі "Берег любові" (1976). В галузі новелістики - оповідання "За мить щастя", "На косі", "Кресафт", "Пізнє прозріння" та ін. Написав кіноповість "Партизанська іскра" та сценарій фільму "Абітурієнтка". Літ.-критичні статті та есе Г. зібрано в книжці "Про наше письменство" (1972). Твори Г. перекладено більш як сорока мовами народів СРСР і зарубіжних країн. Г.- кандидат у члени ЦК КПРС. На XXI, XXII, XXIV і XXV з'їздах Компартії України обирався членом її ЦК. Депутат Верховної Ради СРСР 6-10-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 4-5-го скликань. У 1959-71 - голова правління Спілки письменників України. Секретар правління Спілки письменників СРСР (з 1959). Голова Укр. респ. комітету захисту миру (з 1973). Член Всесвітньої Ради Миру. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Червоної Зірки і Слави 3-го ступеня, медалями.

Тв.: Твори, т. 1-4. К., 1959-60; Твори, т. 1-5. К., 1966 - 67; Твори, т. 1-6. К., 1978-79; Рос. перекл.- Собрание сочинений, т. 1-5. М., 1973-75; Избранное. М., 1978.

Літ.: Шумило М. Олесь Гончар. К., 1951; Семенчук І. Вогонь творення. К., І968; Бабишкін О. Олесь Гончар. К., 1968; Малиновська М. Ю. Олесь Гончар. К., 1971; Новиченко Л. М. Про Олеся Гончара. В кн.: Новиченко Л. М. Життя як діяння. К., 1974; Дончик В. У знайомому світі людського багатства й краси. "Дніпро", 1976, № 8; Про Олеся Гончара. К., 1978.

Л. М. Новиченко.

Гончар

 

Схожі за змістом слова та фрази